Церкви району

село Багновате

Церква Вознесіння Господнього постала у 1929 р. за проектом архітектора Євгена Нагірного зі Львова. Будував її майстер Григорій Комар з Ціневи. Це хрещата в плані, п’ятиповерха будівля з гранчастими бічними раменами та вівтарем і прямокутним бабинцем збудована у неукраїнському стилі. По обидва боки вівтаря прилягають прямокутні захристії. Кожен об’єм на високих світлових восьмериках завершений наметовими банями зі сліпими ліхтарями і маківками з хрестами.

Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Справа від входу, під піддашшям, підвішений дзвін. У 1961-1989 рр. була замкнена.

село Бережок

Церква Святої Трійці (Святого Стефана) бойківського типу збудована у 1871 р., розташована на горбі в центрі села, при дорозі над Дністром. Первісно була тризрубною триверхою будівлею. У 1928р. до неї добудовано бічні ремена, в результаті чого приміщення церкви стало хрещатим. Хрест утворений рівно широкими з навою прямокутними раменами. Бабинець, нава і вівтар завершені пірамідальними верхами з одним заломом, увінчаними сліпими ліхтарями з маківками і хрестами. Такі ж ліхтарі вінчають трисхилі дахи добудов. Стіни підопасаття – відкритий зруб. Чільний фасад оббитий картоном. Зруби надопасання ошальовані вертикально дошками і лиштвами, а заломи, дахи та піддашшя вкриті оцинкованою бляхою.

село Боберка (Долішня)

Церква Святого архангела Михаїла (Положення ризи Пресвятої Богородиці) збудована у 1914р. Розташована на горбі у нижнім кінці села, на цвинтарі. Дерев’яна хрещата будівля в неукраїнському стилі, зведена на мурованім з каменя цоколі. До квадратної нави з півдня і півночі прилягають укорочені гранчасті бічні рамена, а з заходу – прямокутний бабинець на високих світлих восьмериках наметові бані, завершені сліпими ліхтарями і маківками з хрестами. Оточує церкву піддашшя оперте на профільовані виступи вінців зрубів. 1960-1989рр. – замкнена.

село Боберка (Горішня)

Церква Воскресіння Господнього збудована у 1913р.  Розташована на горбі у верхньому кінці села. Орієнтована вівтарем на північ. Дерев’яна хрещата церква в неукраїнському стилі, зведена на мурованім з каменю цоколі. Складається з квадратної нави, до якої зі сходу і заходу прилягають укорочені гранчасті бічні рамена, з півночі – гранчастий вівтар, а з півдня прямокутний бабинець. При вівтарі по обидва боки розташовані прямокутні захристії. Вінчає наву наметова баня на низькому світлому восьмерику, завершена сліпим ліхтарем з маківкою і хрестом. Ще чотири маківки встановлені у п’ятисхилих дахах бічних рамен і вівтаря та двосхилому причілковому даху бабинця. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни підопасання, надопасання та восьмерика ошальовані вертикально дошками і лиштвами. 1962-1989рр. – замкнена.

смт. Бориня

Церква заслання Святого Духа (Пресвятої Євхаристії) збудована у 1912 році. Мурована з каменю церква поставлена за проектом Львівського архітектора Олександра Лушпинського. Розташована в центрі села, орієнтована вівтарем на північ, хрещата в плані, архітектурне вирішення в неукраїнському стилі. Складається з квадратної нави, до якої з півночі прилягає гранчастий в плані вівтар з двома прямокутними захристіями по боках, зі сходу і заходу – прямокутні вкорочені бічні рамена, а з півдня – прямокутний бабинець, вкритий цибулястою банею і відкритою аркадою перед входом. Наву на високому видимому ззовні четверику вінчає великий світлий восьмериковий барабан, вкритий цибулястою банею і оригінальним кам’яним хрестом. Вівтар накритий п’ятисхилим дахом, бічні рамена і бабинець – двосхилими дахами з переломом, схили яких спускаються аж до рівня односхилого даху профільованим гзимсом. Віконні отвори вузькі, з півциркульним завершенням, подвійні або потрійні. Вхідні двері чільного входу в півциркульному прорізі (подібно як і в південних схилах бічних рамен), модернові, різьблені з дуба у вигляді хреста, вписаного в коло.

смт. Бориня

Церква Святого архангела Михаїла

Будівництво мурованого костелу розпочате у 1939р. за проектом архітектора Лаврентія Дайчака, до початку війни завершено не було. По війні перебудоване приміщення пристосували під селищний кінотеатр. У 2002р. розпочато переобладнання приміщення під церкву. На сьогодні костельна споруда адаптована під церкву, змінила вигляд. На двосхилому даху шоломова баня на світлому восьмерику. Стіни тиньковані як ззовні так і з середини. Будівельні роботи завершено у 2004 році.

село Верхнє (Верхня Ботивка)

Церква Введення Пресвятої Богородиці в храм збудована у 1913 році.

Розташована в центрі села при дорозі. Дерев’яна хрещата будівля в неоукраїнському стилі, зведена на мурованім з каменю цоколі. Складається з квадратної нави, до якої з півдня прилягають укорочені бічні рамена, зі сходу – гранчастий вівтар, а з заходу – прямокутний бабинець. При вівтарі по обидва боки, розташовані прямокутні захристії. Вінчають наву, вівтар і бабинець високі світлові восьмерики, вкриті наметовими банями, завершеними сліпими ліхтарями з маківками і хрестами. Ще дві маківки встановлені на п’ятисхилих дахах  бічних рамен. Оперезана церква піддашшям, опертим на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни надопасання   та восьмериків ошальовані вертикально дошками і лиштвами, підопасання – оббиті картоном.


село Верхнє Висоцьке

Церква Святого Миколая постала у 1890р. збудована за проектом Львівського архітектора Івана Левинського на кошти одеського купця, уродженця села Верхнє Висоцьке, Василя Вереги Петрушевича-Височанського. За проектом вона мала бути триверха споруда. Будівничий Мечіслав Білявський, відійшов від проекту і звів її одноверхою. Розташована в центрі села на високому пагорбі при дорозі. Мурована, хрещата в плані споруда в неукраїнському стилі. Орієнтована вівтарем на захід. В плані до квадратної нави з заходу прилягає півциркульний вівтар з двома прямокутними захристіями, з півночі і півдня – прямокутні бічні рмена, зі сходу – прямокутний бабинець. Наву на невисокому, видимому ззовні, четверику вінчає великий світловий восьмериковий барабан, вкритий цибулястою банею. Вівтар накритий конічним дахом, бічні рамена і бабинець двосхилими причілковими. Стіни тинковані, завершені антаблементом. Бабинець на чільному фасаді декорований старовинними канелюрованими пілястрами. На його бічних фасадах такі ж пілястри підкреслюють внутрішньо виділений присінок. Віконні отвори з півциркульним завершенням, декоровані профільними обрамуваннями. В тимпанках фронтовиків – круглі ніші з хрестами. Стіни восьмерика прикрашені аркатурним поясом. Вхідний проріз чільного фасаду – прямокутний, над ним влаштоване термальне вікно.

село Верхнє Гусне

Церква Собору Пресвятої Богородиці (Святих апостолів Петра  і Павла)

У 1890р. майстер Лука Снігур з Погара збудував існуючу церкву у бойківському стилі. Розташована на схилі гори над селом. Орієнтована вівтарем на схід, складається з трьох квадратних зрубів (нава ширша). Всі три об’єми завершують верхи з одного четверика і трьох восьмериків, вкритих шоломовими банями з ліхтарями і маківками з хрестами. До вівтаря з півдня прилягає велика прямокутна різниця, вкрита двосхилим причілковим дахом. Оперізує церкву широке піддашшя, оперте на профільні виступи вінців зрубів. У 1949-1989рр. – замкнена. У 2002р. церква ззовні ошальована пластиковою вагонкою, що надало їй непривабливого вигляду.

село Верхнє Гусне

Церква святих апостолів Петра і Павла

У 2000 році в центрі села, на Загонах, постала церква за проектом турківських архітекторів Михайла Лофія та Івана Бесєдіна. Будівлю зводив місцевий майстер Йосиф Ришканич. Церква дуже нагадує стиль архітектора Луки Снігура. Хрещата в плані із смерекових брусів на мурованому фундаменті. До восьмибічної нави прилягають прямокутні зруби. Зі сходу – вівтар, з заходу – бабинець, а з півночі і півдня – укорочені бічні рамена. Середхрестя вінчає низький світлий восьмерик, вкритий сплюснутою банею з ліхтарем і маківкою з хрестом. Двосхилі дахи вівтаря і бабинця увінчані меншими восьмериками, ще менші вінчають двосхилі дахи бічних рамен. Церкву оперізує вузьке піддашшя, оперте на виступи вінців зрубів. Стіни ошальовані вертикально дошками і лиштвами.

село Верхній Турів

Церква Святого Пантелеймона

Дерев’яна, терезіанського типу будівля збудована майстром Петром Маєцьким у 1890 році на кошти громади села. Розташована при дорозі на пагорбі поряд з цвинтарем. До рівношироких прямокутних бабинця і нави зі сходу прилягає – вужчий прямокутний вівтар з двома захристіями. Зі спільного для всіх об’ємів (над вівтарем гребінь дещо понижений) двосхилого причілкового даху з начілками виростають над кожним з просторів двозламові восьмерикові вежі, увінчані ліхтарями і маківками з хрестами. Оперізує церкву піддашшя, оперте на вінців зрубів, під якими на західному фасаді схований засклений ганок. 1960-1989рр. – була замкнена.

Село Верхня Яблунька

Церква

У 1931 р. частина громади Яблінки Вижньої перейшла на православ’я. тоді ж місцевим мешканцем Йосифом Ільницьким збудована дерев’яна церква-каплиця, яка була розібрана по Другій Світовій війні. У 2000 році православна громада розпочала зведення нового мурованого храму, яке завершено у 200_ році. Це однобанна, хрещата в плані споруда. Бічні рамена та вівтар, півциркульні в плані, вкривають чверть сферичні дахи, що перегукуються з півсферичною банею нави.

село Вовче

Церква Різдва Святої Богородиці (Святого Дмитрія) збудована у 1890р. Розташована посеред села на підвищенні, недалеко від Дністра. Тризрубна будівля бойківського типу на мурованому фундаменті. Складається з трьох квадратних зрубів (нава ширша), традиційно орієнтована вівтарем на схід. До вівтаря, по обидва боки, прилягають вузькі прямокутні захристії, до бабинця з заходу добудовано ганок. Три основні об’єми вінчають високі тризаломні пірамідальні верхи, вкриті наметами зі зрізаними гранями та завершені сліпими восьмибічними ліхтарями з маківками і хрестами. Оперізує церкву піддашшя оперте на виступи вінців зрубів, під якими сховані захристії і ганок. Стіни підопасання – ошальовані вертикально дошками і лиштвами. У 1957-1989рр. – замкнена.

село Вовче (центр)

Церква  Святого Миколая Чернецького

З настанням австрійської влади в Галичині у 1772 р. на Турківщину переселялись німецькі колоністи. У 1900р. вони збудували для свої потреб кірху святих апостолів Петра і Павла. Після Другої Світової війни замкнена, довший час використовувалась для різних господарських потреб. У 2003 році передана греко-католицькій громаді села і була освячена на церкву Святого Миколая Чернецького.

Розташована під горбом «Свята гора». Орієнтована вівтарем на захід. Однонавова дерев’яна будівля з прямокутною навою та вужчим гранчастим вівтарем. До нави прилягає квадратна в плані вежа-дзвінниця, в підвежжі якої міститься невеликий присінок нава вкрита двосхилим дахом, вівтар – п’ятисхилим. Стіни шальовані вертикально дошками і лиштвами.

село Дністрик Дубовий

Собору Пресвятої Богородиці (Найсвятішого Серця Ісуса) 1920р.

Розташована на пагорбі посеред села у 1930 роках поруч з церквою був жіночий монастир. Хрещата в плані церква зведена з дерева на мурованому фундаменті у неукраїнському стилі. Складається з квадратної нави, до якої з півночі і півдня прилягають укорочені прямокутні бічні рамена, зі сходу – гранчастий вівтар, а з заходу прямокутний бабинець. По обидва боки вівтаря розташовані прямокутні захристії. Завершує наву великий світлий восьмерик, вкритий наметовою банею, увінчаною сліпим ліхтарем і маківкою з хрестом. Ще чотири маківки з хрестами дахів бічних рамен бабинця та п’ятисхилого даху вівтаря. Оперізує церкву піддашшя оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни підопасання – відкритий зруб, надопасання та восьмерика – ошальовані вертикально дошками і лиштвами.

село Жукотин

Церква Собору Пресвятої Богородиці (Святого Пантелеймона)

У 1870р. в селі була збудована дерев’яна церква бойківського типу. 14 вересня 1939р. її разом з усім селом спалили поляки. Нині існуючу церкву збудував в неукраїнському стилі місцевий майстер Дмитро Лехновський у 1942р., помагав йому Федір Буц. Церква розташована посеред села на високому горбі над дорогою. Орієнтована вівтарем на схід будівля складається з квадратної нави, до якої прилягають прямокутні, укорочені бічні рамена (з півночі і півдня), зі сходу – вівтар з однією північною захристією, а з заходу – бабинець. Під нависаючою західною частиною верхнього ярусу бабинця влаштований присілок. Вінчає наву низький світлий восьмерик, вкритий наметовою банею, завершеною маківкою з хрестом. Ще три маківки встановлено на двосхилих причілкових дахах бічних рамен, бабинця і вівтаря. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни підопасання – відкритий зруб, надопасання і восьмерика – ошальовані вертикально дошками і лиштвами. У 1961-1989рр. – замкнена. Після відкриття переосвячена на церкву Святого Пантелеймона.


село Завадівка

Церква Святого архангела Михаїла.

Перше село Завадівка належало до парохії в м.Турка у 1991р. громада села розпочала будівництво власного храму за проектом Турківських архітекторів Михайла Лофія та Івана Бесєдіна. Освячена церква у 1995році. Розташована на горбі над селом. Мурована з білої силікатної цегли, з дерев’яними верхами, орієнтована вівтарем на південний схід. Хрещата в плані, з прямокутним вівтарем, бабинцем та укороченими бічними раменами. До вівтаря по боках прилягають прямокутні ризниці, а до бабинця на чільному фасаді – напівзакрите піддашшя. Наву на низькому дерев’яному світловому восьмерику вінчає приплюснута баня. Дві менші бані на невеликих сліпих восьмериках вінчають двосхилі дахи бабинця і вівтаря, а по гребенях двосхилих дахів бічних рамен встановлені ліхтарі з маківками і хрестами.

село Закіпці

Церква Собору святого Іоанна Хрестителя, постала у 1860р. розташована посеред села на високому горбі. Орієнтована вівтарем на схід, складається з трьох квадратних зрубів, з яких нава – ширша. До північної стіни вівтаря прибудована невелика захристія і в рівень з нею вздовж нави і бабинця влаштована загата для господарських потреб. Вінчають будівлю восьмерикові верхи – над навою з чотирма заломами, над вівтарем і бабинцем – з двома,  вкриті банями з ліхтарями і маківками з хрестами. У 1958-1989рр. – замкнена.


село Заясенів

Церква Святого Василя Великого постала у 1999р.

Давніше село належало до парафії с.Яблунів. Збудував церкву без проекту майстер Теодор Комісар, йому допомагав Роман Буредник. Освячена церква 14 січня 1999р.

Розташована посеред села на горбі. Своєю архітектурою нагадує скоріше північноросійські храми ніж українські , не кажучи вже про карпатські. В плані це видовжений прямокутник з двома невеличкими приміщеннями ризниць при вівтарній частині. Над вівтарем виростає низенький четверик, вкритий сплюснутою чотирибічнею банею, завершеною главкою, типовою для російського будівництва. З трьох сторін четверика зроблені невеликі кілеві фронтони, теж характерні для російської архітектури. Подібний фронтон вінчає причілок. Нава вкрита двосхилим дахом. Стіни шальовані вертикально дошками. На північній стороні бабця, під піддяшшям, підвішений дзвін.

село Ільник (Землянський)

Церква святої Параскеви Турківської постала у 1928-1933 рр. Мурована, споруджена за проектом львівського архітектора Олександра Пежанського. Розташована на цвинтарі посеред села. Хрещата в плані, споруджена в неукраїнському стилі. Орієнтована вівтарем на схід. Складається з широкої квадратної нави з прямокутними укороченими бічними раменами, гранчастого вівтаря з двома прямокутними захристіями по боках та прямокутного бабинця, оточеного з трьох сторін арковим підсінням. Нава увінчана цибулястою банею на світловому восьмериковому барабані та прикрашена такими ж меншими наріжними банями. Вівтар накритий п’ятисхилим дахом, бічні рамена – трисхилими, бабинець – двосхилим. Стіни муровані з тесаного каменю, нетиньковані, завершені профільним ґзимсом. Віконні прорізи різної форми, декоровані муруванням з тесаного каменю іншого ґатунку. Підсіння тиньковані і білені.


село Ісаї

Церква Святого архангела Михаїла

У 1938 році завершено будівництво мурованої церкви за проектом Євгена Нагірного. По Другій Світовій війні церква використовувалась як колгоспний склад. У 1990 р. оновлена і освячена.

Розташована на пагорбі посеред села при дорозі. Це хрещата споруда в неукраїнському стилі. Зі сходу прилягає вужчий гранчастий в плані вівтар з двома прямокутними захристіями по боках.

Наву вінчає світлий восьмериковий барабан,   вкритий цибулястою банею. Наріжжя бабиння прикрашені меншими банями на восьмибічних. Вівтар накритий п’ятисхилим дахом, бічні рамена та бабинець-двосхилими. Стіни муровані з тесаного каменю, не штинковані, завершені профільованим ґзимсом. Віконні прорізи різної форми декоровані муруванням з цегли.

село Кіндратів

Церква Святого Димитрія збудована у 2003 році. Розташована в центрі села при дорозі. Будівля хрещата в плані. Своїми формами нагадує неоукраїнські церкви кінця ХІХ – початку ХХ ст. До квадратної нави з прямокутними укороченими бічними раменами прилягають прямокутний бабинець та гранчастий вівтар з двома прямокутними ризницями. Три основні об’єми завершені стрункими світловими восьмериками, вкритими цибулястими банями, увінчаними сліпими ліхтарями з маківками і хрестами. Бічні рамена вкриті двосхилими причільновими дахами. Церкву оперізує вузьке піддашшя, оперте на виступи вінців зрубу.

село Комарники (Зворець)

Церква Святого Миколи (Благовіщення Пресвятої Богородиці)

Мурована, хрещата в плані церква постала коштом місцевого священника о. Василя Саломона Щасного у 1900 р.

Розташована у частині села званім Зворець, за річкою Стрий. Своїм виглядом нагадує давньоруські православні храми. До широкої квадратної нави з прямокутними укороченими бічними раменами прилягають вужчий гранчастий вівтар з двома невеликими ризницями по боках та прямокутний бабинець. Наву вінчає цибуляста баня на світловому вузькому дерев’яному восьмерику. На кутах нави здіймаються чотири менші сліпі восьмерики, завершені подібними банями. Вівтар вкритий п’ятисхилим дахом, а бічні рамена та бабинець – двосхилими причілковими дахами.

Тиньковані стіни підкреслені наріжними пілястрами з розкрепованими в профільованому вінцевому  ґзимслі капітелями.

село Коритище

Церква Святого Дмитрія

Давніше село належало до парафії в с. Ластівка. У 2003 році стараннями мешканців села постала церква за проектом турківських архітекторів Михайла Лофія та Івана Бесєдіна. Розташована на рівній ділянці скраю села. Невелика, компактна, мурована з цегли, тинькована споруда з непропорційно великою банею з ліхтарем і маківкою з хрестом поставленим на дерев’яному світловому восьмерику. церква хрещата в плані, з гранчастими вівтарем та бічними раменами і прямокутним бабинцем. Вівтар і бічні рамена вкриті п’ятисхилими дахами, бабинець – двосхилим. Чільний фасад завершений фігурним щипцем.


село Красне

Церква Святого архангела Михаїла збудована у 1935 році за проектом Євгена Нагірного у неоукраїнському стилі майстрами Григорієм та Емілієм Комарами з с. Цінева Рожнятинського району Івано-Франківської області.

Розташована на пагорбі посеред села, на цвинтарі. Це хрещата, п’ятиверха будівля з гранчастими бічними раменами та вівтарем і прямокутним бабинцем. При вівтарі по обидва боки, розташовані прямокутні захристії. Вінчають кожен об’єм високі світлові восьмерики, вкриті наметовими банями зі сліпими ліхтарями та маківками з хрестами. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Вхід в церкву підкреслює двосхилий дашок.

село Кривка

Церква Святого Миколая (Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці)

У 1927 році тесля Юрій Мацедкя з Таняви збудував хрещату у плані, триверху дерев’яну церкву в неоукраїнському стилі.

Розташована в центрі села на цвинтарі. Споруда з гранчастим вівтарем і прямокутними укороченими бічними раменами та бабинцем. При вівтарі по обидва боки розташовані прямокутні захристії. Вінчають основні об’єми високі світлові восьмерики, вкриті наметовими банями зі сліпими ліхтарями, та маківками з хрестами. На гребнях двосхилих причілкових дахів бічних рамен теж встановлені ліхтарі з маківками і хрестами. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни підопасання, надопасання та восьмериків ошальовані вертикально дошками і лиштвами.

село Ластівка

Церква Покрови Пресвятої Богородиці

У 2001 році в селі постала церква за проектом турківських архітекторів Михайла Лофія та Івана Бесєдіна, її спорудили майстри Валерій Пахомов, Євген Мотиш та Валерій Римарук.

Розташована в центрі села на рівній ділянці біля дороги. Мурована з цегли з дерев’яними верхами, хрещата в плані, прямокутними вівтарем, бабинцем та навою з укороченими бічними раменами. до вівтаря, по боках, прилягають прямокутні ризниці, а до бабинця від заходу – присілок. Наву на низькому дерев’яному світловому восьмерику вінчає велика приплюснута баня. Дві менші бані на невеликих восьмериках завершують двосхилі дахи бабинця і вівтаря. Бічні рамена вкриті двосхилими дахами.

село Ластівка

Церква Святого пророка Іллі


Село Либохора (Центр)

Церква успення Пресвятої Богородиці постала у 2002 році за проектом турківських архітекторів Михайла Лофія та Івана Бесєдіна. Розташована на невеликій ділянці при дорозі. Це дивна споруда з огляду на церковну архітектуру бойківського краю. Будівля складається з великого восьмибічного об’єму з невеликим присінком зі сходу. Над великим восьмибічним з приплюснутими банями дахом здіймається п’ять четвериків (більший в центрі і менші по сторонах світу) завершених восьмериками (центральний – світловий), вкритими приплюснутими банями. Стіни восьмибічника ошальовані вертикально пластиковою вагонкою, четвериків і восьмериків – дошками.

Село Ліктів (Ільник Запоріжеський)

Церква зіслання Святого Духа збудована у 1645р. Аналізуючи обмірні креслення, відомий дослідник сакральних споруд Михайло Драган вважає, що датувати цю церкву слід раніше XVI ст.. Тоді, ймовірно це була дводільна каплиця, на що наштовхує різниця в муруваннях. Дата 1645 р. є датою добудови бабинця і перетворення каплиці на церкву.

У 1928-1929 рр. церкву реконструював за проектом Євгена Нагірного. Будівельні роботи здійснив Казимир Теребицький з Синяви.

Церква розташована на вершині високої гори, в меандрі ріки Стрий. Після перебудови отримала характер споруди в неоукраїнському стилі. Хрещата в плані: до давньої квадратної нави, з півночі і півдня доставлені прямокутні бічні рамена, первісний півкруглий вівтар замінено на прямокутний, і з півночі до нього добудована невелика ризниця. Над навою здіймається новий великий світловий восьмерик з циліндричним барабаном, вкритим півсферичною банею, завершеного сліпим ліхтарем з маківкою і хрестом; над бабинцем і вівтарем – невеликі дерев’яні четверики, вкриті наметовими пірамідальними дахами. До бабинця доставлено нове триаркове підсіння. Тиньковані стіни декоровані скромними віконними обрамуваннями та завершені профільованими ґзимосм. У 1958-1989 рр. – замкнена.

Село Мала Волосянка

Церква Святого архангела Михаїла збудована Олексою Марківим у неоукрахнському стилі у 1905 році. Розміщена в центрі села, на цвинтарі при дорозі. Орієнтована вівтарем на північ. Дерев’яна, на мурованому кам’яному цоколі, тридільна, триверха.

Майже квадратні зруби нави та бабинця і гранчастого вівтаря вінчають наметові бані на високих світлових восьмериках, завершені сліпими ліхтарями і маківками з хрестами. По обидва боки вівтаря розташовані прямокутні захристії. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни ошальовані вертикально дошками і лиштвами. У 1959-1989 рр. – замкнена.

Село Матків

Церква Святої Трійці збудована майстром Лукою Снігуром у 1899 р.. Невелика, компактна, струнка будівля модернізованого бойківського типу, орієнтована вівтарем на схід і складається з трьох квадратних зрубів (нава ширша). Всі три об’єми завершують верхи одного восьмерика вкриті шоломовими банями з ліхтарями і маківками з хрестами. Верх нави представлений на невисокий четверик. До вівтаря з півдня прилягає невелика прямокутна ризниця, добудована у 1900-х роках. Оточує церкву широке піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів.

У 1949 – 1989 рр. – замкнена.

Село Межигір’я (Молдавсько)

Церква Введення Пресвятої Богородиці у храм

За переказами старожителів села у 1912 році тут поставили храм перенесений з села Мохнатого, зведений у 1794 році майстром Гнатом Хитрилом. Церква розташована на схилі гори при дорозі. Це тридільна будівля, квадратові зруби якої розташовані вівтарем на схід. При вівтарі з півдня розташована невелика прямокутна захристія. Верхи бабинця і вівтаря – четверик і три восьмерики, а нави – четверик і чотири восьмерики, вінчають бані їх бані з ліхтарями і маківками з хрестами. Церкву оточує широке піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів, під якими схований засклений ґанок на західному фасаді. Під піддашшям по південній стіні бабинця підвішено дзвін. У 1960-1989 рр. – замкнена.

Село Мельничне

Церква Святого архангела Михаїла постала у 1923 році. Розташована на вершині високої гори у центрі села на цвинтарі. Це хрещата, триверха дерев’яна будова на мурованому з каменя цоколі. До квадратної нави з бічними гранчастими раменами зі сходу прилягає гранчастий вівтар, а з заходу – прямокутний бабинець. При вівтарі, по обидва боки, розташовані захристії. Основні зруби увінчані високими світловими восьмериками, вкритими шоломовими банями зі сліпими ліхтарями і маківками з хрестами. Ще дві маківки з хрестами встановлені на п’ятисхилих дахах бічних рамен.

Піддашшя оперте на профільовані виступи вінців зрубів та приставлені кронштейни (навколо вівтаря). Стіни надопасання та восьмериків ошальовані вертикально дошками і лиштвами. У 1962-1989 рр. – замкнена.

Село Нижнє Висоцьке

Церква Вознесіння Господнього постала у 2000 році за проектом турківських архітекторів Михайла Лофія та Івана Бесєдіна. Розташована при дорозі. Дерев’яна, хрещата в плані будівля, віддалено нагадує неоукраїнський стиль кінця ХІХ – початку ХХ ст.. План складнеий з гранчастого вівтаря з двома прямокутними ризницями, квадратної нави з прямокутними бічними раменами та прямокутного бабинця з заскленим ґанком при вході. Три основні об’єми завершені світловими восьмериками, вкритими цибулястими банями, увінчаними сліпими ліхтарями з маківками і хрестами. Ще дві маківки з хрестами вінчають гребені двосхилих причілкових дахів з острішками бічних рамен. Церкву оперізує вузьке піддашшя на приставлених кронштейнах. Ззовні стіни оббиті пластиквою вагонкою.

Село Нижній Турів

Церква успення Пресвятої Богородиці постала у 1914 р. на кошти громади села. Розташована скраю села при дорозі, орієнтована вівтарем на південь. Дерев’яна, хрещата в плані церква збудована у неоукраїнському стилі. Будівля складається з квадратної нави, до якої зі сходу і заходу прилягають укорочені гранчасті бічні рамена, з півдня – гранчастий вівтар, а з півночі – прямокутний бабинець. При вівтарі по обидва боки розташовані прямокутні захристії. Вінчає наву світловий восьмерик, вкритий наметовою банею, завершеною сліпим ліхтарем і маківкою з хрестом. Ще чотири маківки з хрестами встановлені на п’ятисхилих дахах бічних рамен і вівтаря та двосхилому причілковому даху бабинця. Оточує церкву піддашшя оперте на профільовані виступи зрубів. Стіни підопасання, надопасання і восьмерика ошальовані вертикально дошками і лиштвами.

Село Радич

Церква Собору Пресвятої Богородиці збудована у 1924 р. талановитим майстром Лукою Снігурем у дещо модернізованому бойківському типі. Розташована на горбі при дорозі у верхній частині села, орієнтована вівтарем на схід. Це є триверха, тризрубна будівля. Четверики зрубів стін надопсання переходять у восьмерики з двома заломами, накриті грушеподібними банями з ліхтарями і маківками з хрестами. З заходу до бабинця прилягає триарковий ґанок (тепер закрита веранда). До вівтаря з півдня прилягає невелика прямокутна ризниця, вкрита двосхилим дахом. Оточує будівлю широке піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни підопасання шальовані вертикально дошками, надопасання – дошками і лиштвами, четверики і восьмерики – кожуховані ґонтами. У 1958-1989 рр. – замкнена.

Село Риків

Церква Святого архангела Михаїла (Преображення Господнього) збудована у 1863 році майстром Теодором Сьомбаком. Відновлювалася у 1913 році. Розташована на горбі, на мисі утвореному річкою Завадкою і потоком. Це струнка будівля бойківського типу – тризрубна, триверха. Квадратні зруби (нава ширша) вінчають восьмибічні верхи, вкриті грушеподібними банями з ліхтарями і маківками з хрестами. Верх над навою має чотири заломи, над вівтарем і бабинцем – по три. Оточує церкву широке піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. З заходу до бабинця під піддашшям прибудований засклений ґанок. До вівтаря з півночі прилягає невелика прямокутна ризниця. Стіни підопсання ошальовані вертикально пластмасовою вагонкою, надопасання і заломів – оббиті оцинкованою бляхою. Під піддашшям з південної сторони підвішений дзвін. У 1961 – 1989 рр. – замкнена.

Село Розлуч

Церкву Різдва Пресвятої Богородиці поставив у 1876 році майстер Гаврило Роман з Багнуватого. Будівля відновлювалася у 1923 році. Розташована на пагорбі в північній околиці села, дерев’яна, тризрубна, складається з трьох квадратних об’ємів. Розташована вівтарем на сіхд. Вінчають основні зруби пірамідальні наметові верхи з п’ятьма заломами над навою і чотирма над вівтарем і бабинцем. Оперізує церкву широке піддашшя, оперте на виступи вінців зрубів, під якими схована невелика ризниця. З заходу до бабинця прибудовано засклений ґанок. Стіни підопасання ошальовані дерев’яною вагонкою, надопасання і заломів – дошками і лиштвами.

Село Ропавське

Церква Святих Мучеників Маковейських збудована у 1876 році. Розташована на цвинтарі на схилі високої гори. Будівля бойківського типу, складається з трьох квадратних зрубів (нава ширша), вівтаря і бабинця. При наві розміщені невеликі бічні ризниці. Основні об’єми завершені пірамідальними наметовими верхами з двома заломами над бабинцем і вівтарем та трьома над навою. Церкву оперізує піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Під піддашшям з заходу бабинця, влаштовано засклений ґанок. Ззовні стіни підопасання оббиті пластмасовою вагонкою, надопасання гофрованим шифером. Стіни заломів вкриті бляхою. У 1959-1989 рр. – замкнена.

Село Свидник

Церква Покрови Пресвятої Богородиці постала у 1906 році. Дерев’яна, хрещата в плані, одноверха, увінчана наметовою банею на восьмерику середохрестя. Розташована посеред села на схилі гори. Це дерев’яна будова, неоукраїнського стилю, зведена на високому мурованому фундаменті, складається з квадратної нави з гранчастими бічними раменами, гранчастого вівтаря та прямокутного бабинця. При вівтарі, по обидва боки, розташовані прямокутні захристії. Вінчає наву високий світловий восьмерик, вкритий наметовою банею, завершеною ажурним ліхтарем з маківкою і хрестом. Ще чотири маківки встановлені на п’ятисхилих дахах бічних рамен і вівтаря та двосхилому причілковому даху бабинця. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни підопасання – відкритий зруб, надопасання, та восьмерика – ошальовані вертикально дошками і лиштвами. У 1968-1989рр. – замкнена.

Село Сигловате

Церква Преображення Господнього постала у 1937 році. Розташована посеред села на рівній ділянці. Дерев’яна, триверха будівля бойківського типу. Це найпізніший зразок бойківської церкви. Відмінністю церкви є те, що вона не зрубної, а стовпової конструкції. Складається з трьох квадратних в плані об’ємів, розташованих вівтарем на схід. Ширша нава вкрита пірамідальним наметовим верхом з двома заломами, бабинець і вівтар мають такі ж верхи з одним заломом. З півдня до вівтаря прилягає невелика ризниця. Оточує церкву вузьке піддашшя оперте на приставлені кронштейни. Стіни ошальовані вертикально дошками. В 1961-1989рр. – замкнена.

Село Сянки

Церква Святого Стефана (Святого пророка Іллі) Святого Юрія

Збудована у 1993 році за проектом турківських архітекторів  Михайла Лофія та Івана Бесєдіна. Будував її досвідчений майстер – будівельник Микола Василишин з Борині. Розташована на краю сла при дорозі, на горі. Приміщення церкви нагадує неоукраїнський стиль, але більш присадкувата, тяжчих пропорцій. Хрещата з прямокутним бабинцем, укороченими бічними раменами та гранчастим вівтарем. При вівтарі, з обох боків розташовані прямокутні захристії. Квадратну наву вінчає низький світловий восьмерик, вкритий наметовою банею, завершеною маківкою з хрестом. Бічні рамена та бабинець накриті двосхилими причілковими дахами, а вівтар – п’ятисхилим. Оперізує церкву вузьке піддашшя оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни ошальовані вертикально дошками.

Село Сянки

Церква Вознесіння Господнего постала у 1996 році майстрами Павлом Харьом, Стефаном Климовичем та Ільком Чівкою. Розташована в нижній частині села при залізниці. Це мурована безстилева споруда з дерев’яним восьмериком. До прямокутної нави зі сходу прилягає вужчий півциркульний вівтар, з заходу – великий присінок. Нава і вівтар вкриті спільним двосхилим дахом, який над вівтарем переходить у конічний. На гребені посередині здіймається високий світловий восьмерик, вкритий цибулястою банею, на краях – невеликі маківки з хрестами. Стіни гладко тиньковані. Щірець присінку східчастий з півкруглим завершенням.

Місто Турка (Центр)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці постала у 1995 році. Мурована, поставлена на фундаменті давньої плебанії,  за проектом львівського архітектора Святослава Крупчака. Розташована в центрі міста на вулиці Січових Стрільців 56. Своїм зовнішнім виглядом сучасна церква нагадує російські храми XVIII ст. і є чужою в оточенні гірського пейзажу. Цей мурований куб з невеликою півциркульною апсидою вінчають п’ять великих цибулястих бань, посаджених на центральний і наріжний восьмерики. Стіни увінчані кілевеми закомарками з мозаїковим зображенням Ісуса Христа і ангелів на чільному фасаді.

Місто Турка (Лікоть)

Церква Перенесення мощів Святого Миколая постала у 1776 році. Розташована на цвинтарі, на високій горі. Тризрубна будівля бойківського типу складається з трьох квадратних в плані об’ємів, розташованих вівтарем на схід, з яких нава ширша. Завершують її пірамідальні наметові верхи з двома заломами над навою і бабинцем та одним – над вівтарем, увінчані маківками з хрестами. Навколо бабинця влаштована декоративна аркада – галерейка. Над бабинцем розміщена дзвіниця. Оперезує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів.

Місто Турка (центр)

Церква Святих апостолів Петра і Павла розміщена в центрі міста на вулиці Міцкевича 56. Проект її виготовив архітектор Лукашевич. Це мурована з цегли монументальна споруда. В об’ємно-композиційному вирішенні – великий куб з півкруглою вівтарною апсидою, завершений шоломовою банею на циліндричному світловому барабані. При підняті у формі невеликих веж наріжники куба акцентовані маленькими восьмериками, завершеними маківками з хрестами аналогічно центральній. Вглиблені поля між наріжниками заповнені двоярусними аркадами галерей. Освячена церква 12 липня 2004 року.

Село Шандровець

Церква Святого архангела Михаїла (Святого Іоана Хрестителя) збудована у 1924 році. Розташована на високій горі посеред села, на цвинтарі. Дерев’яна, хрещата в плані, в неоукраїнському стилі, зведена на мурованому з каменя цоколі. Будівля складається з квадратної нави, укорочених гранчастих бічних рамен, гранчастого вівтаря та прямокутного бабинця. До вівтаря прилягають бічні прямокутні захристії, до бабинця – зрубний присінок. Вінчають три основні зруби високі світлові восьмерики, вкриті наметовими банями, завершеними сліпими ліхтарями з маківками і хрестами. Ще дві маківки з хрестами встановлені на п’ятисхилих дахах бічних рамен. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни надопасання і восьмериків ошальовані вертикально дошками і лиштвами.

Село Штуківець

Церква Святого пророка Іллі збудована у 1993 році за проектом турківських архітекторів Михайла Лофія та Івана Бесєдіна, майстром Миколою Михалком з Бітлі. Розташована на схилі гори скраю села. будівля зовсім позбавлена пропорцій сакральної споруди та сталевих рис. Складається з квадратної нави, гранчастого вівтаря та витягнутого прямокутного бабинця. При вівтарі по обидва боки розташовані прямокутні захристії. Вінчає наву світловий восьмерик, вкритий шоломовою банею. бабинець накритий двосхилим причілковим дахом, вівтар – п’ятисхилим. По боках нави влаштовані двосхилі дахи що створює враження хрещатої будівлі. Стіни церкви та восьмерика оббиті бляхою.

Село Шум’яч

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Святих апостолів Петра і Павла) збудована у 1993 році у неоукраїнському стилі. У 1933 селі приступили до будови церкви за проектом Євгена Нагрінного. До початку ІІ Світової війни її вивели під дахи. У 1961-1962 рр. її розібрали до фундаменту. У 1990 р. на тих же фундаментах почалось будівництво нової церкви. Зводив її у 1992-1997 рр. майстер Дмитро Бойко за старим проектом Євгена Нагірного. Розташована на горі над селом. Це хрещата будівля з гранчастим вівтарем та прямокутним бабинцем і укороченими бічними раменами. при вівтарі розташовані дві прямокутні захристії. Наву вінчає струнка баня на світловому восьмерику з нахиленими до середини стінами. Менші подібні восьмерики виростають з гребенів двосхилого даху бабинця та п’ятисхилого вівтаря. Бічні рамена вкриті трисхилими дахами. Оперізує церкву піддашшя оперте на виступи вінців зрубів. Стіни церкви ошальовані вертикально дошками і лиштвами.

Не дивлячись на деякі відхилення від проекту ця церква стала найкращою дерев’яною будівлею Турківщини, яка постала в роки незалежної України.

Село Яблунів

Церква Святого апостола Михайла (Собору Пресвятої Богородиці, Благовіщення Пресвятої Богородиці) постала у 1838 році стараннями майстра Іоана Настасишина з с. Красне. Розташована на горбі посеред села, на цвинтарі. Дерев’яна, тризрубна, триверха будівля бойківського типу. Квадратні зруби вінчають пірамідальні наметові верхи з п’ятьма заломами над навою і чотирма над бабинцем і трьома над вівтарем. Оперізує церкву широке піддашшя, оперте на виступи вінців зрубів, під якими сховані бічні ризниці вівтаря. З заходу до бабинця прибудовано великий присінок, вкритий двосхилим дахом. Стіни церкви ошальовані дошками і лиштвами. У 1946-1989 рр. – замкнена.

Село Явора над Стриєм

Церква Вознесіння Господнего постала у 1995 році за проектом турківськх архітекторів Михайла Лофія та Івана Бесєдіна. Розташована на схилі гори, мурована з білої цегли з дерев’яними верхами. Хрещата в плані, з прямокутним вівтарем, бабинцем, та укороченими бічними раменами. до вівтаря по боках прилягають прямокутні ризниці. Наву на низькому дерев’яному світловому восьмерику вінчає приплюснута баня, завершена ліхтарем з маківкою і хрестом. Дві менші бані на невеликих восьмериках вінчають двосхилі дахи бабинця і вівтаря.

Село Явора над Стриєм (Долішня)

Церква Святого Миколая постала у 1902 році, а у 1956 році – згоріла. У 1990 році розпочалось будівництво нової церкви шляхом розбудови існуючої дзвіниці. Первісно до дзвіниці, перетвореної на бабинець, приставили ширшу наву і вужчий вівтар з двома захристіями. Наву і вівтар вкрили низькими восьмибічними наметами на восьмериках. Пізніше над всіма трьома об’ємами встановили шоломові бані на високих світлих восьмериках.

Село Яворів

Церква Святого архістратига Михаїла постала у 1912 році. Розташована посеред села на горбі, при дорозі. Орієнтована вівтарем на північ. Будівля складається з квадратної нави, до якої зі сходу і заходу прилягають укорочені прямокутні бічні рамена, з півночі гранчастий вівтар, а з півдня – прямокутний бабинець. При вівтарі по обидва боки розташовані прямокутні захристії. Зовнішній відкритий ґанок при бабинці перетворений на засклену веранду. Вінчають наву, вівтар і бабинець високі світлові восьмерики, вкриті наметовими банями, завершеними сліпими ліхтарями з маківками і хрестами. Ще дві маківки встановлені на двосхилих дахах бічних рамен. Оточує церкву піддашшя оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни підопасання, надопасання та восьмериків вкриті пластиковою вагонкою.

Село Ясениця Масьова

Церква Святої Параскеви збудована в 1810 році. Розташована посеред села на рівній ділянці, на цвинтарі. Тризрубна, триверха бойківського типу будівля. Складається з восьмибічної (квадрат із зрізаними гранями) нави, гранчастого вівтаря та квадратового бабинця. Восьмерикові верхи (нава з трьома заломами, бабинець і вівтар – з двома) завершені восьмибічними стіжками з маківками і хрестами. Маківка нави на ліхтарі. Оперізує церкву широке піддашшя оперте на виступи вінців зрубів та вісім круглих мурованих колон на кам’яних базах, поставлених на рогах об’ємів. Стіни підопасання ошальовані вертикально дошками, надопасання і першого залому – кожуховані ґонтами. Зберігся первісний портал головного входу, надпоріженик якого вирізьблений у формі «ослячого хребта». У 1974-1989 рр. – замкнена.

Село Ясіночка Стецьова

Церква Святого Димитрія збудована у 1900 році майстром Лукою Снігурем з Погара. Під час ІІ Світової війни німці використовували приміщення церкви під військовий шпиталь.

Розташована в центрі села на підвищенні. Тризрубна, триверха будівля, вишуканих пропорцій, модернізованого бойківського типу. Орієнтована вівтарем на схід. Базована на трьох квадратних зрубах (нава ширша). Зруби надопасання, бабинця і вівтаря переходять у восьмерики, завершені восьмибічними стежками з ліхтарями і маківками з хрестами. Над навою такий самий верх здіймається на додатковому четверику. На чільному фасаді до бабинця прилягає триарковий ґанок. До вівтаря зі сходу прилягає невелика прямокутна ризниця, вкрита двосхилим дахом. Оперізує церкву широке піддашшя, оперте на мистецько-профільовані виступи вінців зрубів. Стіни підопасання ошальовані вертикально дошками. Надопасання – дошками і лиштвами, а четверика, нави і восьмериків зломів – кожуховані ґонтами. У 1960-1989 рр. – замкнена.

місто Турка (Горішня)

Церква Успення Пресвятої Богородиці 1750р. Пам’ятка архітектури ох.№502

Церква розташована на цвинтарі на високому горбі, на західній окраїні міста. Дерев’яна, збудована коштом Стефана Турецького. Будівля бойківського типу – тризрубна, триверха. Зорієнтована вівтарем на північ. Квадратні зруби вінчають пірамідальні наметові верхи – над навою з двома заломами, над вівтарем і бабинцем – з одним. Оперізує церкву піддашшя, оперте на виступи вінців зрубів. Під ними сховані бічні ризниці при вівтарі. Стіни підопасання, надопасання, та заломів шальовані вертикально дошками 1961-1989рр. – замкнена.

місто Турка (Середня)

Церква Святого Миколая 1700р. Пам’ятка архітектури ох.№501. Розташована в середній частині міста на півострові, утвореною річкою Литмір, в долині на цвинтарі. Її називають – церква в ямі. Легенда говорить, що колись була церква у старому селі на місцевості Лешів. Ураганної сили вітри позносили усі три бані. Бані знайшли скоро, а хрестів знайти не могли. Поволі відшукали і хрести. Там де їх знайшли і постали храми в середній Турці у 1700. в Горішній у 1750 і в центрі у 1780р. (остання згоріла у 1952р.).

Церква збудована майстром Данилом Прокопієм. Тризрубна, триверха, бойківського типу будівля зведена із смерекових брусів. Більша нава і менший бабинець – квадратні в плані, а рівноширокий бабинцю вівтар – гранчастий. Нава і вівтар завершені восьмибічними наметами на восьмерикових верхах з двома заломами. Над бабинцем влаштована емпора з арковою галереєю, завершена чотирибічним верхом вкритим пірамідальним наметом. Уверху над бабинцем міститься дзвіниця. Церкву оперезує піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів, яке навколо бабинця переходить в опасання на стовпах з підносами. Стіни церкви ошальовані вертикально дошками з лиштвами. 1960-1989рр. – замкнена. Після реставрації в 1971р. використовувалась як краєзнавчий музей.

місто Турка (Лікоть)

Церква Перенесення мощів святого Миколая 1776р. Розташована на цвинтарі, на високому горбі майже в центрі міста. Тризрубна, бойківського типу будівля складається з трьох квадратних в плані об’єктів, розташованих по осі схід-захід, з яких нава ширша. Завершують її тридільні наметові верхи з двома заломами над навою і бабинцем та одним над вівтарем, увінчані маківками з хрестами. Навколо бабинця влаштована декоративна аркада-галерея. У верху над бабинцем розміщена дзвіниця. Оперезує церкву піддашшя оперте на профільовані виступи вінців зрубів.

місто Турка.

Успенський костел 1778р. Розташований на високому березі р.Яблунька, в центрі міста, вул. Поялна 23 і є одним з архітектурних акцентів міста.

Костел мурований з цегли і з дерев’яною стелею та ґонтовим дахом. Будований єзуїтами, які будівництво не закінчили. У 1906-1914рр. перебудовано, в результаті чого він набув стилістичних прикмет стилю модерн. Це однонефний храм з двома стрункими триярусними вежами на головному західному фасаді. До головного фасаду костела примикає невеликий притвор з півциркульним порталом; такі ж невеликі притвори прибудовані з двох боків вівтарної частини. Храм перекритий високим трисхилим дахом з ажурною сигнатуркою посередині. Бічні фасади нави почленовані лопатками на три прясла, в яких прорізані півциркульні вікна. На східному фасаді виступає вузька півкругла апсида, яка відіграє роль контрфорса. Склепіння нави півциркульне з невеличкими розпалубками для вікон. Вздовж західної стіни над потрійною аркадою влаштовані хори. Їх балюстрада знищена. Орган теж не зберігся. У 1945-1990 рр. за призначенням не використовувалася. Тут був склад, потім столярна майстерня. Успенський костел є цінною пам’яткою сакральної архітектури ХVІІІ – початку ХХ ст.

село Верхня Яблунька

Церква Собору Пресвятої Богородиці 1788р.

Пам’ятка архітектури ох.№504 Розташована на рівній ділянці посеред села. Дерев’яна будівля належить до оригінальних церков бойківського типу. Складається з гранчастого вівтаря, широкої квадратної нави та вужчого квадратного бабинця. До нави прилягають великі, квадратні в плані крилоси, що в цілому створюють враження хрещатої церкви. Вінчають основні зруби і крилоси восьмерики, над навою з одним низьким заломом, вкриті восьмибічними наметами, завершеними ліхтарями з маківками і хрестами. Оперізує церкву піддашшя оперте на виступи вінців зрубів. По обидва боки до нави у 1999р. прибудовані невеликі прямокутні захристії, сховані під піддашшям. Добудований до бабинця великий присінок – спотворив чільний фасад. Під піддашшям підвішено багато знищених часом ікон які походять з неіснуючих вже сіл Тарнави Нижньої, Тарнави Вижньої, Буківця, Динячого та ін.

село Верхня Яблунька

Дзвіниця церкви Пресвятої Богородиці 1797р. пам’ятка архітектури ох№504. на захід від церкви розташована дуже цікава, квадратна в плані, дерев’яна триярусна дзвіниця, вкрита пірамідальним наметовим дахом. На другому ярусі її колись була каплиця, оточена відкритою (тепер зашальованою) аркадою.

село Ісаї

Церква Святого архангела Михаїла 1663р. Пам’ятка архітектури ох.№ 1441(1)

Розташована на пагорбі в центрі села, при дорозі. Будівля належить до поодиноких тепер зразків з криласами. Складається з квадратної нави, гранчастого вівтаря та прямокутного бабинця. З півдні і півночі нави, при її східній стіні, прилягають крихітні крилоси, сховані під піддашшям. Всі об’єми завершені восьмериковими верхами (над навою з одним заломом), увінчаними цибулястими банями з невеликими ліхтарями і маківками з хрестами. Над бабинцем на другому ярусі влаштована емпора з відкритою аркадогалереєю. Оперізує церкву широке піддашшя оперте на різьблених стовпах. Тепер простір перед бабинцем перетворений на закритий ґанок. Стіни надопасання і восьмериків кожуховані ґонтами. Дахи, піддашшя та бані також вкриті ґонтами.

село Ісаї

Дзвіниця церкви Святого Михаїла. Пам’ятка архітектури ох.№ 1441(2)

На південь від церкви розташована дерев’яна дзвіниця, збудована у 1722р. давніше вона служила брамою входу на територію церкви. Це квадратна в плані чотириярусна будівля, перший ярус якої зрубний, а верхній – стовпові. Другий четвериковий ярус з підсябиттям має відкриту аркадову галерею. Третій і четвертий яруси – восьмибічні, теж з аркадовими галереями. Вкрита дзвіниця восьмибічним ґонтовим стіжком.

село Карпатське (Гнила)

церква Святого архангела Михаїла 1772р. Пам’ятка архітектури ох.№506.

Дерев’яна, розташована на цвинтарі в центрі села, при дорозі. Будівля традиційного бойківського типу складається з трьох квадратних зрубів (нава ширша), розташованих по осі схід-захід. При вівтарі по обидва боки розташовані невеликі прямокутні захристії, південна – новіша, добудована у 1936р. Всі три об’єми завершують пірамідальні наметові верхи з трьома заломами над вівтарем і навою та двома – над бабинцем. Вінчають намети сліпі ліхтарі з маківками і хрестами. Оперізує церкву широке піддашшя, оперте на виступи вінців зрубів. Під піддашшям при західній стіні бабинця під час останнього ремонту у 1936р. влаштовано засклений ґанок. Стіни над опасання і загонів кожуховані ґонтами.

село Комарники (Тростянець)

Церква Святого Миколая 1817р. Пам’ятка архітектури ох.№507

Церква розташована на схилі гори при дорозі на сільському цвинтарі. Дерев’яна триверха церква бойківського типу. Три квадратні зруби (нава ширша), оперезані широким піддашшям, опертим на виступи вінців зрубів. До вівтаря по обидва боки прилягають вузькі ризниці (південна добудована у 1991р.) Церква увінчана трьома пірамідальними наметовими верхами, з двома заломами над вівтарем і бабинцем та трьома над навою, з подвійними маківками і хрестами. На чільному фасаді під піддашшям влаштований засклений ґанок. Стіни підопасання ошальовані вертикально дошками, надопасання – пластмасовою вагонкою, а заломи бляхою.

село Комарники (Тростянець)

Дзвіниця церкви Святого Миколая 1817р. Пам’ятка архітектури ох. № 507(2). Перед входом до церкви розташована триярусна дерев’яна дзвіниця, яка спочатку служила як вхід на територію церкви, а на початку ХХ ст. перебудована на дзвіницю. На другому ярусі дзвіниці влаштована каплиця з обхідною галереєю замість піддашшя. Вінчає дзвіницю складний дах з більшим восьмериком в центрі і меншими на рогах завершеними стіжками з маківками і хрестами. Простір між дзвіницею і церквою тепер перекритий пластмасовим дахом на металевих стовпах.

село Либохора

Дзвіниця церкви Святого Михаїла ХVІІІ ст. Пам’ятка архітектури ох. №1442

На південь від церкви розташована дерев’яна триярусна, квадратна в плані дзвіниця. Вкрита вона восьмибічним наметовим дахом. Перший ярус зрубний, два других – стовпової будови. Верхній ярус опоясує відкрита аркада.

село Либохора

Церква Собору Пресвятої Богородиці 1798р. Пам’ятка архітектури ох. № 1443

Розташована на невеликому пагорбі при дорозі на цвинтарі. Дерев’яна тридільна будова в неукраїнському стилі, зведена на підмурівку. Складається з квадратних нави та вівтаря і прямокутного бабинця. При вівтарі з півдня розташована невелика прямокутна захристія. Всі три зруби завершені наметовими банями на високих світлових восьмериках та увінчані сліпими ліхтарями і маківками з хрестами. Оточує церкву піддашшя оперте на профільовані виступи вінців зрубів. На початку 2000-х років стіни підопасання, надопасання та восьмериків ошальовані вертикально пластмасовою вагонкою.

село Либохора

Дзвіниця церкви Собору Пресвятої Богородиці кінець ХІХ ст. Пам’ятка архітектури ох.№ 1443(2)

На захід від церкви розташована дерев’яна триярусна, квадратна в плані дзвіниця, де перший ярус є зрубний, а два других – стовпової будови. Дзвіниця вкрита восьмибічним наметовим верхом.

село Лосинець

Дзвіниця церкви святого Димитрія 1725р. Пам’ятка архітектури ох. № 509 (2)

На захід від церкви розташована дерев’яна триярусна, квадратна в плані дзвіниця з написом на порталі. Що збудував її майстер Стас Яворський у 1725 році. Це триярусна будова де перший ярус зрубний і кріплений бойківським замком, а другий і третій – стовпової будови. Вкрита дзвіниця пірамідальним наметовим дахом й увінчана ліхтарем з маківкою і хрестом.

село Матків

Церква Собору Пресвятої Богородиці (Святого Димитрія) 1838р. Пам’ятка архітектури, ох. № 516(1)

Розташована на пагорбі посеред села. Тризуба, триверха, бойківського типу. Квадратні зруби (нава ширша) розташовані по осі захід-схід. Обабіч вівтаря прилягають невеликі прямокутні ризниці. Основні об’єми завершують восьмибічні верхи, над навою з п’ятьма заломами, а над вівтарем і бабинцем – з чотирма, увінчані шоломовими банями з маківками і хрестами. Оперізує церкву піддашшя оперте на східчасті виступи вінчів зрубів,  під яким  на західному фасаді влаштований засклений ґанок. Стіни підопасання, надопасання і заломів шальовані вертикально дошками і лиштвами.

село Матків

Дзвіниця церкви Пресвятої Богородиці (Святого Димитрія) 1924р. Пам’ятка архітектури, ох. № 516(2)

На південний захід від церкви розташована дерев’яна, триярусна, квадратна в плані дзвіниця, з балконом на другому ярусі, вкрита наметовим дахом з колосниковою галереєю над ним. Збудована дзвіниця майстром Михайлом Векличем.

село Мохнате

Церква Собору Пресвятої Богородиці, 1902 р. Пам’ятка архітектури ох. №1444

Розташована на вершині високого горба, посеред села, на цвинтарі. Дерев’яна, тридільна, триверха будова зведена на підмурівку, у неукраїнському стилі за проектом Василя Нагірного. До квадратної нави зі сходу прилягає гранчастий вівтар, а з заходу прямокутний бабинець. При вівтарі з півдня і півночі розташовані прямокутні захристії, гранчасті на другому ярусі, вкриті п’ятисхилими дахами. При бабинці з заходу розташований невеликий присінок, вкритий окремим двосхилим дахом. Низькі світлові восьмерики, що виростають з трьох зрубів, вкриті шоломовими банями з сліпими ліхтарями і маківками з хрестами. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни надопасання і восьмериків оббиті гофрованою бляхою, підопасання   ошальовані вертикально дошками.

село Мохнате

Дзвіниця Собору Пресвятої Богородиці 1902р. Пам’ятка архітектури ох. № 1444 (2)

На захід від церкви розташована триярусна квадратна в плані дзвіниця, вкрита восьмибічним стіжком. Перший ярус – зрубний, два інші – стовпові.

село Нижнє Висоцьке

Церква Зіслання Святого Духа 1814р. Пам’ятка архітектури, ох. № 510 (1)

Будували церкву майстри Костянтин Рештей і теслі Гаврило Ірод, Михайло Товтин та Іван Васів. Розташована в центрі села на рівній ділянці, на цвинтарі. Будівля тризрубна, триверха, бойківського типу. Квадратні зруби увінчані трьома високими багатозаломними верхами: над бабинцем і навою – три восьмерики на чотирьох четвериках над вівтарем – два восьмерики на чотирьох четвериках. Оперізує церкву широке піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Під піддашшям, по обидва боки вівтаря, сховані невеликі прямокутні ризниці. Під час ремонту у 2002р. до бабинця прибудовано великий гранчастий ґанок, стіни та четверикові заломи вкриті пластиковою вагонкою.

село Нижнє Висоцьке

Дзвіниця церкви  Зіслання Святого Духа 1905р. Пам’ятка архітектури ох. № 510 (2)

У 1900р. дідич села, повітовий маршалок, посол до краєвого сейму Броніслав Осуховський дав 600 корун на реставрацію церкви і подарував площу під дзвіницю яку збудували майстри Микола Комарницький та теслі Федчак і Михайло Яворський з Комарників. Дзвіниця розташована на захід від церкви. Дерев’яна триярусна будова, завершена цибулястою банею на восьмерику з оригінальним хрестом.

село Нижнє Гусне

Церква Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці (Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці, Святої Трійці) 1903р. Пам’ятка архітектури ох. № 1446

Зведена відомим майстром-будівничим Лукою Снігурем з Пагора на Сколівщині 1949-1989 рр. – закрита.

Розташована посеред села на цвинтарі за потоком Гуснянка збудована у неукраїнському стилі, хрещата в плані  зі смерекових брусів на мурованому фундаменті. До восьмибічної нави прилягають прямокутні зруби: бічні рамена, вівтар з невеликою прямокутною північною ризницею та бабинець. Середхресття вінчає високий світлий восьмерик вкритий приплюснутою банею з ліхтарем і маківкою з хрестом, двосхилі дахи вівтаря і бабинця увінчані меншими восьмериками, ще менші вінчають двосхилі дахи бічних рамен. Церкву оперізує піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Під піддашшям при західній стіні бабинця, схований характерний для майстра три арковий ґанок (тепер знесений). Стіни надопасання  ошальовані вертикально дошками і лиштвами, а підопасання  тільки дошками.

село Нижнє Гусне

Дзвіниця церкви Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці (Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці, Святої Трійці) 1888р. Пам’ятка архітектури ох. № 1446 (2)

На захід від церкви розташована двоярусна дерев’яна дзвіниця. перший ярус зрубний, другий – стовповий. Вкрита пірамідальним наметовим дахом, під яким влаштована відкрита голосникова галерея.

село Нижнє (Нижня Ботівка)

Церква Собору Пресвятої Богородиці 1870р. Пам’ятка архітектури ох. № 1445

Розташована посеред села при дорозі під горою з цвинтарем на схилі. Тризрубна, триверха бойківського типу будівля. Квадратні зруби (нава ширша) розташовані по осі захід-схід. Наву вінчає пірамідальний наметовий верх з трьома заломами, вівтар такий же з двома заломами, а над бабинцем здіймається стовповий верх дзвіниці, вкритий наметовим дахом вінчають всі верхи маківки з кованими оригінальними хрестами на підхрестових яблуках. Оперізує церкву піддашшя оперте на виступи вінців зрубів. З півночі під піддашшям влаштовано загати для зберігання церковного інвентаря.

село Присліп

Церква  Собору Пресвятої Богородиці (різдва святого Іоанна Хрестителя) 1895р. Пам’ятка архітектури ох. № 1447

Розташована високому горбі на цвинтарі. Тризрубна, триверха. Бойківського типу будівля. Квадратні зруби (нава ширша) розташовані по осі захід-схід. Бабинець, нава і вітар завершені високими верхами з одного четверика і трьох восьмериків. Вінчають їх шоломові бані з сліпими ліхтарями і маківками з хрестами. Церкву оточує широке піддашшя оперте на профільовані виступи вінців зрубів, під якими схований засклений ґанок на західному фасаді.

село Вовче

Церква Введення Пресвятої Богородиці в храм 1639-1680рр. Пам’ятка архітектури ох. № 506

Розташована у нижньому кінці села на горбі за Дністром, на цвинтарі. Дерев’яна, тризрубна, триверха, бойківського типу. Складається з квадратної в плані нави, до якої зі сходу прилягає гранчастий вівтар, а з заходу – прямокутний бабинець. Над бабинцем здіймається стовпова вежа-дзвіниця, могутні стовпи якої охоплюють її ззовні, подібно до лемківських церков. На другому ярусі бабинця влаштована каплиця оточена відкритою галереєю (тепер закрита), а на третьому – стовпова дзвіниця. наву вінчає чотирибічний наметовий верх з трьома заломами, над бабинцем – такий же верх з одним заломом. Вівтар вкритий цибулястою бороковою банею з ковніром, встановленою на восьмерику. Церкву оточує піддашшя на фігурних виступах вінців зрубів. Стіни надопасання, восьмерика і заломів кожуховані ґонтами. Зараз ґонти замінено на пластикову вагонку. Будував церкву майстер Григорій з Дрогобича.

село Зубри ця

Церква Святого архангела Михаїла (Святих апостолів Петра І Павла) 1871р. Пам’ятка архітектури ох. № 527

Розташована на горбі посеред села, на цвинтарі. Тризрубна, бойківського типу будівля складається з трьох квадратних зрубів (нава ширша). Орієнтована вівтарем на схід. До вівтаря з півночі прилягає невелика ризниця. Всі зруби вкриті пірамідальними наметовими верхами, увінчаними маківками з кутими хрестами. Верх нави з чотирма заломами, вівтаря і бабинця – з двома. Оперізує церкву широке піддашшя оперте на виступи вінців зрубів. На другому ярусі верху бабинця, що нависає над західною стіною, влаштована дзвіниця. стіни ошальовані вертикально дошками, дахи і заломи криті бляхою. Будував церкву майстер Гаврило Роман.

село Лімна

Церква Собору святого Іоана Хрестителя, 1881р. Пам’ятка архітектури ох. № 528.

Розташована в центрі села на пагорбі при дорозі традиційно орієнтована на схід. Тризрубна, триверха будова. До вівтаря зі сходу прилягає рівно широкий зруб двоярусної ризниці. Основні зруби прямокутні (нава ширша), завершені наметовими чотирибічними верхами з двома заломами, увінчані великими восьмибічними ліхтарями з маківками й оригінальними хрестами. Оперезує церкву піддашшя, окреме для кожного зрубу, оперте на профільовані виступи вінців. Чільний вхід обшальований пластиковою вагонкою і перероблений зі збільшенням металевих колон ґанку. Будував церкву майстер Теодор Стерла.

село Лопушанка

Церква Покрови Пресвятої Богородиці, 1875р. Пам’ятка архітектури ох. № 529

Розташована на цвинтарі скраю села на горбі. Орієнтована традиційно на схід. Тризрубна будова (нава ширша), увінчана трьома четвериковими з двома заломами верхами, завершеними ліхтарями з маківками і хрестами. Оперізує церкву суцільне піддашшя оперте на виступи вінців зрубів. Під ним по обидва боки вівтаря, сховані невеликі прямокутні ризниці. Стіни підопасання, надопсання та заломів ошальовані вертикально дошками і лиштвами. Будував церкву майстер Теодор з Терла.

село Нижня Яблунька

Церква Преображення Господнього 1820р. Пам’ятка архітектури ох. № 530

Розташована на високій горі на цвинтарі. Терезіанська однонавова споруда з одноярусною невеликою квадратною вежею на західному фасаді. В просторово-композиційному вирішенні прямокутні об’єми великої нави та трохи вужчого вівтаря вкриває суцільний дах. З даху над внутрішньо виділеним присінком виростає невелика вежа-дзвіниця, вкрита наметовим дахом з заломом. До вівтаря зі сходжу прилягає прямокутна захристія. Гладкі тиньковані стіни завершені скромним профільованим ґзимсом, чільний фасад декорований наріжними рустованими лопатками. Бічні стіни прорізані високо посадженими термальними вікнами в простих обрамуваннях. Чільний прямокутний фасад розділений простою тяжчого на два яруси. Автор проекту Йожеф Андрушка.

село Хащів

Церква Собору Пресвятої Богородиці 1877р. Пам’ятка архітектури ох. №531

Розташована посеред села на горбі. Орієнтована традиційно на схід. Тризрубна, триверха, бойківського типу будова. Квадратні зруби (нава ширша) увінчані четвериками з двома заломами, завершеними великими восьмериковими ліхтарями з маківками і хрестами. Оперізує церкву суцільне піддашшя оперте на виступи вінців зрубів. Під ними по обидва боки вівтаря сховані невеликі прямокутні ризниці, добудовані у 2002р. Стіни підопасіння оббиті пластиковою вагонкою. Майстер будови Теодор з Терла.

село Івашківці

Церква Святого архангела Михаїла 1921р. Пам’ятка архітектури ох. № 533

Розташована на високому горбі в центрі села, на цвинтарі. Орієнтована вівтарем на схід. Церква бойківського типу складається з трьох зрубів: восьмибічної нави та вужчих квадратних вівтаря і бабинця. До вівтаря з півночі прилягає невелика прямокутна ризниця, схована під піддашшям. Всі об’єми завершують восьмерикові верхи з двома заломами увінчані шоломовими банями з ліхтарями і маківками з хрестами. Оточує церкву широку піддашшя оперте на профільовані виступи вінців зрубів. У 1980р. майстер Зенові Амброзович коштом громади вкрив стіни надопасання оцинкованою гофрованою бляхою. 1959-1989рр. – замкнена. Майстер будови Лука Снігур.

село Бітля

Церква Святого Миколая 1842р. Пам’ятка архітектури ох. № 552

Архітектор Йожеф Вандрушка. Розташована на рівній ділянці в центрі села при дорозі. Орієнтована вівтарем на північ. Мурована, однонавова споруда з одноярусною невеликою квадратною вежею на західному фасаді. Складається з великої прямокутної нави, з внутрішньо виділеним присінком та дещо вужчого вівтаря, до якого з заходу прилягає невелика прямокутна захристія. Вкрита церква трисхилим дахом з маленькою маківкою на гребні. Оцинковані стіни завершені скромним профільованим ґзимсом, підкреслені наріжними лопатками. Бічні стіни прорізані високопосадженими півциркульними вікнами в простих обрамуваннях. Чільний фасад розділений профільованим ґзимсом на два яруси. Обабіч входу в скромному обрамуванні розташовані дві аркові ніші з іконами Христа і Богородиці. Над порталом табличка з написом та термальне вікно, що освітлює хори. Вежа вкрита наметовим дахом з переломом.

село Верхнє Висоцьке

Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1212-1513, 1800 Пам’ятка архітектури ох. № 1440

Розташована на краю села, на лівому березі р.Стрий, на горбі. На підвіконні північної сторони вівтаря є напис старослов’янським шрифтом 1212.05.07 люди кажуть що цей напис був на ґреґарі церкви та священик наказав його замалювати. Так і зробили у 1937р. Церква є на трасі прадавнього торгово-військового шляху «Руська путь», початки якого губляться у добі неоліту. Частина села від повороту на с.Либохора, що біля церкви має назву «Даничат потік». Тут зупинявся для відпочинку галицький князь Данило і його син Лев, коли йшли на угри до свата і тестя угорського короля Бели IV. Церква має риси оборонної споруди. Вівтарна частина будована у 1212р., нава і бабинець у 1509-1513рр., притвор у 1800р., останній коштом перемиського Ієроміна Устріцького. Сучасні форми зближують будову з храмами латинізованого типу. Мурована з каменю, чотиридільна, витягнена в плані споруда, що складається з чотирьох прямокутників. Три об’єми вкриті спільним чотирисхили дахом, а нижній вівтар – трисхилим. Отиньковані стіни без архітектурного декору з високопосадженими   маленькими віконечками. До чільного фасаду у 2002р. добудовано засклений ґанок з білої цегли. Церква потребує детального археологічного дослідження