Паспорт району

ПАСПОРТ ТУРКІВСЬКОГО РАЙОНУ

Назва району Турківський

o   Адміністративний устрій

Районний центр м. Турка

67 Населених пунктів з них:

1 місто

65 сіл

1 селище міського типу

1 міська рада

1 селищна рада,

31 сільська рада

 

№ з/п Назва ради Голова

міської/сільської ради

Назви населених пунктів,

які входять до відповідної місцевої ради

Турківська

міська рада

Касюхнич Юрій Ігорович Турка
Боринська

селищна рада

Яцкуляк Орест Петрович Бориня
Бітлянська сільська рада Цап Мирослав Ількович

 

Бітля
Сигловате
Боберківська сільська рада Копанишин Микола Петрович Боберка
Дністрик-Дубовий
Верхненська сільська рада Горбей Григорій Федорович Верхнє
Нижнє
Яворів
Верхньогусиненська

сільська рада

Ільницький Іван Михайлович Верхнє Гусне
Нижнє Гусне
Верхньовисоцька сільська рада Черепанин Богдан Миколайович Верхнє Висоцьке
Верхньояблунська сільська рада Федорчак Андрій Григорович Верхня Яблунька
Вовченська сільська рада Бурич Василь

Васильович

Вовче
Головська сільська рада Тупичак Михайло Михайлович Головське
Зубриця
Кринтята
Завадівська сільська рада Чудак Іван Михайлович Завадівка
Лосинець
Мельничне
Ясенка-Стецьова
Ільницька сільська рада Кропивницький Віктор Іванович Ільник
Закіпці
Радич
Ліктів
Ісаївська сільська рада Рябінець Володимир Михайлович Ісаї
Карпатська сільська рада Момоход Марія Федорівна Карпатське
Комарницька сільська рада Комарницький Ігор Володимирович Комарники
Буковинка
Закичера
Зворець
Красненська сільська рада Білинський Йосип Ярославович Красне
Кривківська сільська рада Повханич Михайло Васильович Кривка
Івашківці
Ластівківська сільська рада Ющишин Іван Гаврилович Ластівка
Коритище
Свидник
Либохорська сільська рада КомарницькийВасиль Андрійович Либохора
Лімнянська сільська рада Будз Степан Пантелеймонович Лімна
Бережок
Жукотин
Мохнатська сільська рада Павко Олег Йосипович Мохнате
Матків
Нижньовисоцька сільська рада Ірод Ярослав Васильович Нижнє Висоцьке
Заріччя
Ропавське
Штуківець
Яблунів
Нижньотурівська сільська рада Шкрамко Петро Іванович Нижній Турів
Верхній Турів
Нижньояблунська сільська рада Хорт Василь Дмитрович Нижня Яблунька
Присліпськасільська рада Ляхович Онуфрій Семенович Присліп
Риківська сільська рада Жавко Василь Васильович Риків
Межигір»я
Багнувате

 

Розлуцька сільська рада Савчак Роман Миколайович Розлуч
Сянківська сільська рада Василечко Степан Іванович Сянки
Беньова
Хащівська сільська рада Савка Петро Петрович Хащів
Лопушанка
Шандровецька сільська рада Попіль Дмитро Олексійович Шандровець
Шум’яцька сільська рада Годованець Мирон Михайлович Шум»яч
Явірська сільська рада Гошовський Дмитро Ігнатович Явора
Мала Волосянка
Стоділка
Ясеницька сільська рада Хомин Любов Олексіївна Ясениця
Кіндратів

 

o   Історія утворення району (цікаві факти визначні особистості знакові події – міжнародного характеру)

o   Місцевість у верхів’ях Дністра, Стрия і Сяну одержала назву від міста Турки (назва походить від первісних диких биків-турів, які водилися в незвіданих хащах навколишніх лісів) у 1856 р., коли був утворений Турківський повіт на цьому терені. Спочатку його називали Турецьким, пізніше Турчанським і тільки в Указі Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939 р., в якому перераховувалися утворені на території Західної України нові області і повіти, він називається Турківським. А районом він почав називатися згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 січня 1940 р., за яким до нього відійшло 38,8 % території колишнього повіту.

o   Здавен на землях району простежуються сліди цивілізації. Про це свідчать кам’яні знаряддя  праці середини кам’яного віку (приблизно від 10 тисяч до 7 тис. років до н.е.), які знайдено в м. Турка, Зубриці, Беньовій, Лопушанці, Либохорі, Комарниках, Мельничному, Яворі, а також 12 бронзових мечів у Комарниках, які датуються 1200-1000 р.р до н.е. та 100 срібних римських монет І-ІІ ст. н.е. В цей час наші Бескиди заселяють венеди слов’янського походження. Слов’янізація району йшла за рахунок вихідців Полісся. Племена цього періоду залишили нам карпатську культуру курганних поховань. Подальша зміна племен в краї пов’язана із східними кочівниками – сарматами і гунами. В IV столітті сармати були розгромлені гунами. Великий їх вождь Аттіла, вбитий в 453 р., був захоронений біля с. Риків на Ватащині (Горбищак). В УІ-УП ст. наш край заселили білі хорвати. а VI –VII ст. – білі хорвати, які на території Прикарпаття і Карпат заснували слов’янську державу Велику Хорватію. Частина племен у карпатських Бескидах в той час вже називалася бойками.

o   Бойки, за однією із гіпотез походять від скіфських племен, які прибули на територію верхів’їв Дністра. За іншою – вони походять від кельтів-галатів, які через свою войовничість ще називались кельтами-боями. Про походження їх назви є ще кілька версій. За однією з них її виводять від слів “бой є”, “бо є” в значенні “так”, “так є”, які часто вживали наші пращури. За іншою версією, яку підтримують місцеві краєзнавці, її дано через те, що звуки “у” та “и” вимовлялися ними в окремих словах як “о”. Наводять зразки тодішньої вимови села Либохори: “Коби боли воли, тобовотягли, а то болакобола та й не вотягла”. За обома версіями через те, що вони часто вживали «бо» та “о” замість згаданих букв, “бокали” та “окали”, мешканці передгір’я, передражнюючи їх, назвали бойками. Так само, як карпатських сусідів – лемками, через часте вживання слова «лем».

o   У 992 році до Київської Русі Велику Хорватію приєднав київський князь Володимир Великий. Тоді ж було приєднано і Закарпаття. Шлях війська Володимира Великого пролягав по долині річок Дністер і Стрий через Карпатський перевал у долину Латориці. Це був давній торговий шлях з Європи на Русь. Згодом цей шлях став називатися «Руський путь», а на ньому будувались сторожові укріплення та оборонні городища, зокрема Собінь біля витоку р. Дністер над Розлучом.

o   В часи Галицько-Волинської держави вже існували села Розлуч, Явора, Яблунів, Комарники, В.Висоцьке.

o   У 1340 році Турківщина, як і вся Галичина, була загарбана Польщею.

o   Масове освоєння і заселення земель Турківщини відбулося в ХV-ХVІ ст., коли були засновані більшість сіл, а інші набули офіційного статусу.

o   В XV столітті землі Русі даруються польсько-литовським королем своїм васалам. Перша відома письмова згадка про Турку датується 27 червням 1431 року. Тоді польський король Владислав Ягайло надав привілей (грамоту) на володіння Туркою з навколишніми селами феодалові Ваньчі та його синам, за що вони були зобов’язані в разі потреби з’явитися на військову службу самі і виставляти чотирьох лучників на добрих конях.

o   В 1538 р. відбулося розмежування земель королівських від панських. Перебуваючи в складі польсько-литовського князівства землі Турківщини були власністю короля і окремо шляхти.

o   Будівництво церков та надання парафій послужило закладанню нових сіл на королівських землях. Королівські землі належали до Самбірської економії і об’єднувались в країни: Волосянську, Гвоздецьку, Ільницьку, Либохірську, Розлуцьку. 19 сіл , в т.ч. Турка були приватними. Щоб захистити край від нападу на русько-угорському пограниччі заснована регулярна оборона кордонів з комендатурою в м. Турка в 1674року.

o   В 1730 році Турка стає містом. Хоча Турка була приватним містечком, але управлялась за магдебурзьким правом. Розвивається торгівля, різні ремесла, формується центр міста з ратушею і замком. До складу входять: Старе село, Слобода, Середня Турка, Горішня Турка.

o   В 1772 р. Галичина входить до Австро-Угорської імперії. На Турківщині ліквідовується уряд воєвод і старост, залишено тільки суддів, які попередньо мусили присягнути австрійській короні. Замість країн створюються 16 доміній, які підпорядковувалися 8 мандаторіатам, а ті Самбірському циркулу. Мандаторій становив першу державну інстанцію, другою був начальник циркулу, а третьою губернатор у Львові, який підлягав безпосередньо цісареві.

o   В 1856 році Турка стала центром повіту Австро-Угорщини, до якого належали територія сучасного Турківського, гірська частина теперішнього Старосамбірського та ряд сіл Сколівського районів. Великі села стали осередками гмін (волостей).

o   До 1867 року Турка складалась з кількох окремих гмін. Кожна з них керувалася війтом і присяжними, асесорами і радою, мала свою гмінну печатку.

o   В 1880 році в Турці було 656 будинків 4634 жителів у гміні.

o   В 1884 році в Турківському повіті було 24 однокласні школи, 5 кузень, одна цегельня, 5 парових тартаків, 5 водних тартаків.

o   На той час Турківський повіт нараховував 72 гміни.

o   В 1903 році було відкрито в Турці кредитну касу, а ще через два роки – лікарню.

o   В 1904 році була збудована залізниця, яка з’єднала Турку зі Львовом. Турка стало ближче до центрів цивілізації, прикрасилося красивим арочним залізничним мостом, стала одним з найбільших центрів лісозаготівель Прикарпаття. Могутній поштовх для освоєння карпатського регіону дало введення у 1905 році  залізничної вітки Самбір – Ужокі з’єднання залізничною колією Львова з Ужгородом. Це сприяє розвитку туризму і відпочинку. В Сянках і Розлучі (відомому своїми мінеральними водами) були збудовані двоповерхові турбази та вілли панами з Варшави, Кракова і Львова. Перед Першою світовою війною йшли спеціальні, демпінгового типу, туристичні поїзди із Львова до Сянок. Найдавнішим видом туристики було лещатарство. Саме на Турківщині у 1913 р. було відзначено першу лещатарську трасу Львівщини  Сянки – Пікуй, а найкращою лижною трасою Польщі в 1913 році визначено гору Сянки, і в цьому ж році було проведено перші офіційні змагання з лижних перегонів на території України.

o   На початку ХХ століття в Турці проживало понад 6 тис. чоловік. В самому повіті (1905р.) було 2 сільськогосподарських і 125 промислових підприємств, на яких працювало 607 робітників. Діяло також 69 водних млинів, 7 млинів з тартаками, 9 каменоломень, 2 цегельні, 4 водні тартаки, 8 парових тартаків, і фабрика газованої води.

o   З початком Першої Світової війни у 1914-1915 р.р. через повіт декілька разів проходив айстро-російський фронт. Спалено повністю село Кривку, частково Нижнє Висоцьке, Івашківці та інші. В обороні Ужоцького перевалу на межі із Закарпаттям 27 вересня 1914 року дали перший бій Українські січові стрільці.

o   На весні 1919 року Західна Україна була захоплена польськими колонізаторами. Люди опинилися в справжньому пеклі. Закономірно, що й на Турківщині почалася активна визвольна боротьба. В 1931 році в Турці відбулася демонстрація безробітних усього повіту, на яку вийшло 2 тис. чоловік.

o   В 1931 році в м. Турка було 1324 будинки. В повіті проживало біля 114457 чоловік. Сільське населення мешкало в 17475 будинках. На цілий повіт було 9 лікарів.

o   В 1938 році в Турці було понад 10 тис. мешканців. В повіті було 73 громади, що охоплювали 77 тис. жителів.

o   В 1940 році, з приходом радянської влади у вересні 1939 року, територія теперішнього Турківського району була поділена на Боринський і Турківський райони.

o               До Боринського району входило 24 сільські ради, до Турківського 25. Проіснував Боринський район до 1959 року. В кінці 1959 року обидва райони були об’єднані в один Турківський район.

o   В грудні 1962 року Турківський і Старосамбірський райони об’єднані з центром в м. Ст. Самбір. В 1965 році знову був утворений Турківський район.

o   На 1989 р. в районі функціонувало 6 радгоспів і 9 колгоспів, працювало  5 промислових підприємств 2 будівельні організації, 7 залізничних станцій.

o   1 грудня 1991 року 99,6% населення Турківщини віддало свої голоси за незалежність України.

o   З проголошенням незалежності України у 1992 р. місто Турка стала центром і організатором проведення Перших Всесвітніх Бойківських фестин. Це величне дійство, що проводиться через кожних п’ять років, супроводжується неповторними сурмами трембіт та мелодіями троїстих музик і збирає велику кількість туристів і гостей з усього світу. Свідком цього був Президент України  Віктор Ющенко під час фестин у 2007 році. У 2012 році проведено П’яті Ювілейні Всесвітні Бойківські фестини за підтримки Президента України Віктора Януковича.

o   З 2007 року у селі Верхнє ведеться будівництво Західного реабілітаційно-спортивного центру, яке проводиться Національним олімпійським комітетом спорту інвалідів України, очолюваного Героєм України, народним депутатом України Валерієм Сушкевичем. На перспективу має бути побудовано інфраструктуру для прийому спортсменів та туристів на 1000 ліжко-місць, канатно-крісельну дорогу протяжністю 2250 метрів, гірськолижні спуски, лижні траси та біатлонне стрільбище.

o   Станом на 01.01.2013 р. в Турківському районі проживає 50,2 тис. населення.

o   P.S.: На Турківщині народились такі видатні особи: у с. Явора Стефан Яворський – письменник, філософ, церковний діяч, глава Священного Синоду Російської православної церкви за Петра Першого; у с. Комарники Степан Попель – професор філософії, світський канцлер митрополита Андрея Шептицького, чемпіон Львова, Парижа і Північної Америки з шахів; у с. Кіндратів Михайло Зубрицький– відомий етнограф; у с. Жукотин Омелян Бачинський засновник і директор першого українського театру у Галичині. Родові коріння з нашого краю і у засновника українського тіловиховання (тобто фізичного виховання), керівника першого спортивного товариства «Сокіл» у Галичині професора Івана Боберського, адже його батько-священик народився у с. ЛопушанкаТурківського району, а дід був війтом у цьому селі.

 

 

o        Природний потенціал (Ресурсно–сировинний потенціал) (кар’єри, родовища корисних копалин)

Водні ресурси                                                        – 1236,8817 га

Лісові масиви тис. Га                                           – 67,978 тис.га

Корисні копалини:            кар’єри                     – 32 га

 

 

o        Земельні ресурси ()

Основні види земельних угідь

та економічної діяльності

Площа земель
всього,

тис. га

% до загальної площі території України
Сільськогосподарські землі 45,370 0,11
у тому числі:    
сільськогосподарські угіддя 44,803 0,11
з них:    
рілля 22,347 0,07
перелоги    
багаторічні насадження 0,210 0,02
сіножаті 5,497 0,23
пасовища 16,749 0,31
інші сільськогосподарські землі 0,567 0,05
     
Ліси та інші лісовкриті площі 67,978 0,64
утому числі:    
вкриті лісовою рослинністю 54,677 0,56
не вкриті лісовою рослинністю 4,083 1,95
інші лісові землі 0,517 0,16
чагарники 8,700 2,15
     
Забудовані землі 3,686 0,15
у тому числі:    
під житловою забудовою 1,509 0,32
землі промисловості 0,003 0,001
землі під відкритими розробками, кратерами, шахтами та відповідними спорудами 0,032 0,02
землі комерційного та іншого використання 0,050 0,09
землі громадського призначення 0,402 0,14
землі змішаного використання 0,001 0,003
землі, які використовуються для транспорту та зв’язку 0,957 0,19
землі, які використовуються для технічної інфраструктури 0,022 0,03
землі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі 0,708 0,09
     
Відкриті заболочені землі 0,010 0,001
     
Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом    
     
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (кам’янисті місця, піски, яри інші) 1,043 0,10
     
Води (території, що покриті поверхневими водами) 1,236 0,05
     
Разом (територія району) 119,340 0,20

 

o        Населення(структура міське/сільське населення)

Станом на 01.07.2014 року кількість населення району склала 50,4 тис. осіб, в т.ч.:

Міське                       – 8,4 тис. осіб

сільське                    – 42,0 тис. осіб

чоловіків                  – 25,1 тис. осіб

жінок                         – 25,3 тис. осіб.

густота населення    -45осіб на 1 км.кв.

 

Зведена характеристика населення з розбивкою по радах району:

*Міграційний приріст (скорочення) населення – різниця між кількістю прибулих на дану територію та кількістю вибулих за її межі

 

п/п

Міські, селищні, сільські ради

та населенні пункти в них

Кількість

населення (тис. осіб)

на кінець минулого (2013) року

Природний приріст за минулий рік міграційний рух на кінець минулого (2013) року
    чоловіків жінок дітей пенсіонерів    
Міськради            
м. Турка 3505 3668 1873 2057 +32 -26
Селищні  ради            
смт. Бориня 699 731 456 402 -10 -5
Сільські ради            
с.Бітля 473 456 333 239 -9 -5
1.1 с.Сиглувате 348 329 252 209   -3
с.Боберка 542 567 221 321 -7 -15
2.1 с.Дністрик-Дубовий 220 207 80 155   +2
с.Верхнє 435 420 290 213 +3 0
3.1 с.Нижнє 260 243 169 130   +1
3.2 с.Яворів 380 389 214 227   -11
4 с.ВерхнєГусине 283 294 152 184 -3 -4
4.1 с.НижнєГусине 132 120 89 80   0
с.ВерхнєВисоцьке 973 1013 659 501 +8 -9
с.Верхня Яблунька 986 1069 731 497 +12 -21
с.Вовче 887 864 428 546 +2 -3
с.Головське 101 117 71 40 +1 +2
8.1 с. Зубриця 61 60 29 37   +1
8.2 с.Кринтята 52 54 35 26   0
с.Завадівка 500 520 359 226 +14 -7
9.1 с. Лосинець 367 377 229 228   +7
9.3 с. Мельничне 336 345 257 215   0
9.4 с.Ясінка – Стецьова 126 125 92 70   0
с. Ільник 482 507 327 301 +7 +8
10.1 с. Закіпці 253 257 158 134   0
10.2 с. Радич 193 186 136 121   -1
10.3 с.Ліктів 52 51 38 27   0
11 с.Ісаї 430 450 274 278 +3 +5
с.Карпатське 513 490 399 269 +3 -6
с.Комарники 512 515 325 266 +15 -1
13.1 с.Буковинка 92 94 53 61   +2
13.2 с.Зворець 88 84 53 73   +2
13.3 с.Закичера 62 60 27 44   0
с.Красне 209 215 124 136 -5 -1
с.Кривка 182 189 111 145 +2 -6
15.1 Івашківці 22 24 8 15   -1
16 с.Ластівка 340 362 302 243 -3 +5
16.1 с.Свидник 118 112 75 76   -5
16.2 с.Коритище 68 65 35 32   +4
с.Либохора 1072 1029 864 551 -2 -20
с.Лімна 563 541 355 341 +7 +2
18.1 с. Жукотин 309 291 144 193   +8
18.2 с.Бережок 99 15 52 76   -3
с.Мохнате 153 151 65 96 -3 -1
19.1 с.Матків 238 224 72 124   0
с.Н.Висоцьке 323 311 248 175 +10 -4
20.1 с.Заріччя 218 220 129 89   +2
20.2 с. Ропавське 92 94 5 9 44   -1
20.3 с.Штуковець 130 132 92 49   -2
20.4 с.Яблунів 204 205 138 106   -10
с.Нижній Турів 213 219 131 147 -7 -3
21.1 с.Верхній Турів 219 204 132 104   -3
с.Нижня Яблунька 1425 1369 1030 696 +32 -8
с.Присліп 625 648 413 318 +16 -10
24 с.Риків 70 82 39 40 +7 +1
24.1 с.Межигір’я 116 127 65 66   +2
24.2 с.Багнувате 134 156 83 83   -4
25 с.Розлуч 547 566 219 345 -1 -8
с.Сянки 251 240 155 120 +5 -2
26.1 с.Беньова 27 26 7 19   0
с. Хащів 206 201 112 174 -12 0
27.1 с. Лопушанка 194 183 95 144   -1
с.Шандровець 562 579 401 268 +12 -7
с.Шум’яч 273 261 152 164 +2 -1
с.Явора 654 678 402 409 +9 -2
30.1 с. Стоділка 167 167 95 92   -1
30.2 с.М.Волосянка 154 153 79 94   -2
с.Ясениця 369 355 198 260 +9 +4
31.1 с.Кіндратів 138 142 50 14   -5
  Усього: 25027 25268 16094 14261 +136 -170

 

 

o   Система освіти:

У районі працює 50 загальноосвітніх шкіл, 22 дошкільних закладів.

 

СЕРЕДНЯ ТА ВИЩА ОСВІТА

  2010/2011 2011/2012 2012/2013 2013/2014
Кількість закладів, одиниць усього 50 50 50 50
I ступеня 4 4 4 4
І – II ступеня 31 31 23 23
І – III ступеня 14 11 4  
гімназії - - -  
ліцеї - - -  
навчально-виховні комплекси 1 4 19 24
спеціальні школи (школи-інтернати) - - - -
школи соціальної реабілітації - - - -
Кількість учнів у закладах, тисяч Х Х Х  
усього 6,6 6,2 6,0  
I ступеня 0,1 0,1 0,1  
І – II ступеня 3,0 2,9 1,9  
І – III ступеня 3,1 2,2 0,9  
гімназії - - -  
ліцеї - - -  
навчально-виховні комплекси 0,4 1,0 3,1  
спеціальні школи (школи-інтернати) - - -  
школи соціальної реабілітації - - -  

 

 

 

 

ДИТЯЧІ САДКИ

Кількість постійних дошкільних закладів 22
Чисельність дітей 549
Кількість персоналу 65

 

 

 

ОСВІТНІЙ РІВЕНЬ НАСЕЛЕННЯ*

Освітній рівень населення* станом на початок поточного року Разом В т.ч. чоловіки В т.ч. жінки
Вища 2300 1108 1192
Незакінчена вища 77 44 33
Середня 15589 9359 6230
Неповна середня 8727 4304 4423
Початкова 5524 2117 4307
Без освіти 2564 696 1868
Інша освіта 4337 1781 2556
Всього: 39118 19409 19709

* – все населення віком від 10 років

 

o   Охорона здоров’я:

Медичну допомогу  населенню надають:

Центральна районна лікарня                                                     -1        на 234 ліжок

Районна поліклініка (кількість)                                                           -1        на 250 відвідувань в зміну

Міська лікарня (кількість)                                                         -1        на 85 ліжок

з поліклінікою (кількість)                                                          -1        на 75 відвідувань в зміну

Дільнична лікарня (кількість)                                                   -3        на 30 ліжок

з поліклінікою (кількість)                                                          -3        на 140 відвідувань в зміну

Лікарські амбулаторії сімейного лікаря (кількість)                        -6        на 85 відвідувань в зміну

Лікарські амбулаторії  (кількість)                                           -3        на 50 відвідувань в зміну

Фельдшерсько-акушерські пункти (кількість)                      -57      на – відвідувань

Будинок-інтернат для пристарілих (кількість)                     -0        на – ліжок

 

ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Назва Засновники Періодичність випуску, виходу в  ефір
Районний часопис «Бойківщина» Турківська районна рада 1 раз в тиждень
Місцеве радіомовлення «Карпатський гомін» Турківська районна рада 10 разів в тиждень

 

o   Транспортна інфраструктура

Автомобільні шляхи міжнародного значення –                                10 км.

Автомобільні шляхи загальнодержавного значення –                    38,5 км.

Автомобільні шляхи місцевого значення –                                        311,8 км.

Залізничні колії:                                                                                       42.3км.

залізничний вузол:                                                                                  1

 

o    Зв’язок: В районі працює центр електрозв’язку ПАТ УКРТЕЛЕКОМ ЛФ ЦЕЗ №23 м. Турка та відділення поштового зв’язку.

Станом на 01.07.2014 р. в районі 22 телефонізованих населених пунктів, 4627 абонентів.

На території району функціонують 16 веж мобільного зв’язку та нараховується близько 40000 абонентів мобільного зв’язку.

Поштові послуги надають 26 районних та  25 сільських відділень зв’язку

 

o   Промисловість

Промисловими підприємствами району, які включаються до розрахунку виробництва  та реалізації продукції  є редакція газети «Бойківщина» та Явірська ГЕС.

Обсяг промислової продукції за січень-червень 2014 року склав 1364,1тис.грн.  або 115,3 % в порівнянні до відповідного періоду минулого року.

o   Галузева структура реалізації промислової продукції за видами діяльності:

o   Целюлозно-паперове виробництво                  – 17,1%

o   Виробництво та розподіл електроенергії       – 82,9%

 

Динаміка основних показників роботи промислового комплексу

 

Економічні показники 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 І пів. 2014
Питома вага району в промисловому виробництві області, % 0,01 0,01 0,01 0,01 0,01 0,01 0,01 0,01
Структура реалізованої продукції за основними видами економічної діяльності    
Промисловість, % 100 100 100 100 100 100 100,0 100,0
в т.ч.    
Переробна промисловість,% 100 100 41,9

 

24,4 30,1 29,7 23,4 17,1
Обсяг реалізованої продукції (млн. грн.) 1,1 0,66 1,4 2,7 1,7 2,2 1,9 1,36
в т.ч. на одну особу ( грн.) 22,2 12,1 27,7 53,3 34,1 43,5 38,1 27,2
Темпи зростання (зниження) обсягів промислового виробництва (у порівнянних цінах),% 43,6 58,0 210,0 190,0 63,9 127,7 87,3 115,3
Кількість створених робочих місць, од. 400 651 520 437 544 507 562 251
Середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки, грн. 1020,0 1416,0 1540,0 1754,0 1884,0 2376,0 2540,0 2474,0
Обсяг експорту товарів та послуг, млн. дол. США 2,7 1,7 1,1 1,5 2,6 2,0 1,35 1,0

 

o   Агропромисловий комплекс (за прикладом промисловості)

Основні напрямки сільського господарства: Турківського району

–          – сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю,

–          – державних підприємств,

–          1 фермерське господарство,

У  їх користуванні знаходиться: 0.008 тис. га сільськогосподарських угідь, з них:

–          0.005 тис. га. ріллі,

–          – тис. га. багаторічних насаджень,

–          0.001 тис. га. сінокосу,

–          0.002 тис. га. пасовища.

Прогнозована посівна площа району в 2014 році складає 15.0 тис. га., в тому числі:

–          зернові всього                    1.3 тис. га.,

з них: озимі –                                  0.1 тис. га.;

–          технічні культури –           – тис. га.

з них:  цукрові буряки –               – тис. га.;

–          картопля –                           2.5 тис. га.;

–          овочі –                                  0.2 тис. га.;

–          кормові культури –           11.1 тис. га.;

–          плоди і ягоди –                   0.01 тис. га.

Інше (перелічити)

Тваринництво:

–          ВРХ нараховується всього 25,8 тис. гол.,

з них:

–          корів –                                  15,5 тис. гол.;

–          свиней –                                8,5 тис. гол;

Інше (перелічити)

–                     вівці та кози                                    1.1 тис. гол;

–                     птиця                                                 98,4 тис. гол.

 

 

Обсяги сільськогосподарського виробництва за І півріччя2014року

Виробництво сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств: Тис. тонн
реалізація худоби та птиці у живій вазі 2,6
Молоко 24,1

Найбільш придатними для вирощування в природно-кліматичних умовах району є вирощування поголів’я великої рогатої худоби, свиней, птиці, кормових культур, картоплі.

 

 

 

 

 

При впровадженні (певних умов, технологій ) також доцільним є вирощування -.

 

Перелік основних сільськогосподарських підприємств району

№ п/п Назва підприємства Місце розташування Спеціалізація
- - -
     
     

 

 

 

 

 

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОГО ТА  СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ РАЙОНУ У І півріччі 2014року

(млн. грн.)

Обсяг реалізованої промислової продукції                           1,36

Валова продукція сільського господарства                           95,6

– продукція рослинництва                                                  5,1

– продукція тваринництва                                                   90,4

Інвестиції в основний капітал                                                    8,9

Роздрібна торгівля (роздрібний товарооборот)                    24,0

Громадське харчування                                                              0,57

Обсяг платних послуг населенню                                            0,8

 

 

КІЛЬКІСТЬ ЗАЙНЯТИХ ПО ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ за І квартал 2014 року

Розподіл робочої сили у районі по галузях економіки

Галузі економіки

Тис. осіб
Кількість населення зайнята у всіх сферах економічної діяльності (штатні працівники) - 6,5
З них :
- у промисловості - 0,2
- у сільському господарстві (лісовому)- 0,3
- у будівництві - 0,1
- у торгівлі і громадському харчуванні 1,7
- у транспорті 0,2
- у фінансовій діяльності 0,1
- у державному управлінні - 0,55
- в охороні здоров’я - 1,1
- в освіті - 2,1
- операції з нерухомістю 0,05
- колективних, громадські та інші послуги - 0,1

Рівень офіційно зареєстрованого безробіття (станом на 01.04.2014р.) – 2,4%

КОНСОЛІДОВАНИЙ БЮДЖЕТ РАЙОНУ ЗА І півріччя 2014, тис.грн.

Надходження 16347,7
Видатки 146408,5
Структура прибуткової частини,  
1. Податкові надходження 8993,2
2. Неподаткові та інші надходження 167,1
3. Трансферти між бюджетні, в т.ч.  
3.1. Дотації 65968,0
3.2. Субвенції 70283,0
4. Інші надходження та субвенції 997,2

 

СЕРЕДНЬОМІСЯЧНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА РОБІТНИКІВ за І квартал 2014р.    

Загалом 2574,0
в т.ч.

Промисловість

1650,0
Сільське (лісове) господарство 1962,6
Транспорт 1941,0
Торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, збут 1280,3
Житлово-комунальне господарство, невиробничі види побутового обслуговування населення 1315,7
Охорона здоров’я, фізична культура, соцзабезпечення 2246,2
Освіта 2849,5
Культура та мистецтво 2894,8
Фінанси, кредит, страхування 3211,0

 

 

 

 

o   Інфраструктура для бізнесу (фінансові установи (перелічити назви), Страхові компанії:інституції сприяння бізнесу, консалтингові установи, агентства регіонального розвитку тощо )

№ з/п Назва підприємства Спеціалізація Адреса
1 АТ «Ощадбанк» філія Львівського обласного управління ТВБВ№ 10013/021 Банківські послуги м.Туркавул.Шептицького, 2
2 Відділення ПАТ КБ «Надра» Банківські послуги м.Туркавул.Міцкевича, 8
3 АТ «Райфайзен банк Аваль» Банківські послуги м.Турка

пл.Ринок, 17

4 Відділення №30077 АТ «Імексбанк» Банківські послуги м.Туркавул.С.Стрільців, 9
5 Турківське відділення ЗГРУ КБ ПАТ «ПриватБанк» Банківські послуги м.Туркавул.Шевченка, 18/8
6 ЦПІОК «Провідна» Страхування м.Туркавул.Молодіжна, 25
7 Турківське РВ ЛОДГО НАСК «Оранта» Страхування м.Туркавул.Міцкевича, 43
8 ЦКС «Анісія» відділення №7 Надання фінансових послуг м.Туркавул.Міцкевича, 6
9 Боринське відділення КС «Єднання» Надання фінансових послуг смт.Бориня

вул.Франка, 4

10 ГО «Агенція регіонального розвитку Турківщини» Сприяння

соціально- економічному розвитку району

м.Туркавул.Молодіжна, 2/3
11 ГО «Агенція економічного розвитку Турківщини» Сприяння

соціально- економічному розвитку району

м.Туркавул.Д.Галицького, 25

 

o   Успішні підприємства (окремо з іноземними інвестиціями)

№ з/п Назва підприємства Спеціалізація Місце розташування
1 ДЛГП «Галсільліс» лісівництво м.Турка

вул.ДанилаГаицького, 2

2 ДП «Турківське лісове господарство» лісівництво м.Турка

вул. Шевченка 30

3 ДП «Боринське лісове господарство» лісівництво смт.Бориня

вул.Лісова, 1

 

Основні промислові підприємства району:

№ з/п Назва підприємства Спеціалізація Місце розташування
1 Явірська ГЕС Виробництво електроенергії Турківський район с.Явора
2 Редакція газети «Бойківщина» Друкування газет м.Турка

вул.Міцкевича, 14

 

 

 

o   Мале підприємництво

Станом на 1 липня 2014 року в районі перебуває на податковому обліку

1144суб’єкти підприємницької діяльності , в т.ч.

1084 підприємців-фізичних осіб

60  малих підприємств.

 

 

o   Житлово-комунальне господарство:

Населення району обслуговується 1 комунальним підприємством району та налічує   0.719 тис. абонентів.

 

o   Туризм та рекреація

Потенціал для розвитку туризму

Одним з мальовничих куточків Українських Карпат – є Турківщина, яка  розташована в їх  північно-західній  частині , у верхів’ях річок Дністер, Стрий, Сян та отримала  назву «Серце бойківського кра» бо тут живуть етнічні бойки і починаючи з 1987 року сюди з’їжаються бойки з усього світу на фестинита конгрес, а це справжнє дійство, яке триває 2-3 дні і дарує людям багато музики, співу, танців, витворів народних умільців, бойківської кухні. Тут можна ознайомитися із збереженням звичаїв, традицій та обрядів бойків , їхнім колоритним вбранням, побутом та унікальними бойками-старожилами, які заспівають вам чи залаткають, як ніде інде.

Це типово гірський район, поверхню якого складають низькогірні гірські хребти та середньогірнийВерховинсько Вододільний хребет. Тут майже немає обривистих схилів і гострих вершин, і тому він є привабливим для туристів.

Адміністративним центром краю, загальна площа якого 1198 кв.км. і охоплює 65 населених пунктів, є місто Турка, яке розташоване на древньому «Руському путі», що єднає Східну і Західну Європу поблизу витоку Дністра, на річці Стрий та її притоках Яблунька і Літмир.

Гордістю міста є Народний музей «Бойківщина», що знаходиться в міській ратуші.

Цікавим є походження назви міста , а назва ця, найімовірніше, походить від давніх мешканців тутешніх лісових хащів – турів. Їхнє зображення і є головним символом герба міста. Перша письмова згадка про це місто відноситься до червня 1431 року, а статус міста Турка отримала в 1730 році.

Турківщинамає добре сполучення зі Львовом та сусідніми районами залізницею Львів-Солотвино і шосейними дорогами, які перетинають район, як з півночі на південь, так і з заходу на схід. Вирішується питання відкриття пішого переходу в Республіку Польща: Боберка-Смольнік.

І звичайно, пишаються турківчанитим, що найвища вершина Львівщини – гора Пікуй (1408 м.) знаходиться в їхньому районі (с.Гусине).

Туристичним серцем Турківщини є мальовничий – Розлуч, зі своїми цілющими джерелами мінеральних вод «Нафтуся» та «Содова». А знаходиться це  диво за 120 км від обласного центру, на автотрасі та залізничній лінії Львів-Ужгород.

Турківщина радо вітає туристів, які хочуть познайомитьсь з українськими традиціями, почути бойківську говірку, взяти участь у народних обрядах та звичаях, вдихнути здорового Карпатського повітря та купатися в цілющих, п’янкихдухмяних травах.

 

o   Досвід району у залученні інвестицій:

За І півріччя 2014 року підприємствами та організаціями Турківського району (за розрахунковими показниками) освоєно 8,9 млн. грн. капітальних інвестицій.

Найактивніше інвестували  розвиток виробництва підприємства з виробництва відновлювальної енергетики – 0,5млн.грн.

 

Введення в експлуатацію найбільш значущих для території об’єктів

Протягом І півріччя  цього року введено в експлуатацію 9 індивідуальних житлових будинків загальною площею 1228,2кв.м., вартістю 5481,0тис.грн..

Протягом січня-червня 2014 року підприємством «Західний реабілітаційно-спортивний центр НКСІУ» введено в експлуатацію І чергу котельні на твердому паливі потужністю 0,9Гкал за годину, загальною площею 196 кв.м.. Вартість прийнятих в експлуатацію основних засобів складає 4597,0 тис.грн..

Крім цього, підприємством введено в експлуатацію  гірськолижну канатно-крісельну трасу з двома пересадковими та двома нижніми станціями, протяжністю 2,0 км., шириною від 70 метрів (висота над рівнем моря 950 метрів).

Розпочато реалізацію 7 мікропроектів у рамках проекту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури» за сприяння Українського фонду соціальних інвестицій та Уряду Німеччини, на суму 8.9 млн.грн., а саме: капітальний ремонт ФАПу в с.Шандровець – 1090,0 тис.грн.,  реконструкція системи водопостачання в м.Турка – 1485,0 тис.грн., капітальний ремонт Турківської ЗОШ №1 – 1395,0 тис.грн., капітальний ремонт дитячого навчального закладу №1 в м.Турка – 1440,0 тис.грн., капітальний ремонт лікарської амбулаторії в с.Верхнє – 1330,0 тис.грн., капітальний ремонт лікарської амбулаторії в  с.Ільник- 850,0 тис.грн.,  переобладнання ФАПу в с.Боберка на амбулаторію загальної практики сімейної медицини – 1275,0 тис.грн.

Відбувся тендер на виконання робіт по об`єкту  «Капітальний ремонт Турківської ЗОШ №1»,  «Капітальний ремонт приміщення дитячого навчального закладу №1 в м.Турка», «Капітальний ремонт лікарської амбулаторії в с.Верхнє та с.Ільник», «капітальний ремонт ФАПу в с.Шандровець» . Розпочато роботи в Турківській ЗОШ №1.  По ФАПу в с.Боберка вийшло оголошення про проведення  тендеру, розкриття пропозицій відбудеться 1 серпня. По реконструкції системи водопостачання в м.Турка  в четвер  буде розміщено оголошення про проведення тендерних процедур.

 

Обсяг будівельних робіт станом на 01.07.2014 року склав 775,0 тис.грн.  або у 2,4 рази більше мину річного показника.

 

 

o   Проекти реалізовані в рамках закону про державно-приватне партнерство

Додати опис           -

 

o    Пріоритети інвестиційного розвитку (Стратегічними цілями розвитку району  є ) 1.Турківщина регіон сталого економічного розвитку:

  • Науково-обгрунтоване  ведення лісового господарства, повна переробка деревини з кінцевим випуском готової продукції
  • Розвиток агропромислового комплексу у сфері виробництва, заготівлі, переробки сільськогосподарської сировини та реалізації продукції (екологічно-чистих м`яса, молока та картоплі).
  • Розвиток відновлювальної (вітрової) енергетики
  • Розвиток прикордонного співробітництва з Республікою Польща

 

  1. Турківщина – регіон чистого природного середовища, культури, туризму та рекреації
  • Розбудова інфраструктури охорони навколишнього середовища, покращення екологічної ситуації
  • Раціональне використання природних ресурсів, підвищення рівня лісистості
  • Підтримка мистецького та культурного потенціалу і традицій
  • Розвиток і промоція туристично-рекреаційного потенціалу району та сучасної туристично-рекреаційної інфраструктури

 

 

 

 

o   Особливості району (конкурентні переваги району)

1.Розвиток туризму

Всі населені пункти району мають статус гірських населених пунктів. Найбільшим природнім багатством  Турківщини є ліси, які займають 49,5 % території району.  Район має великі можливості для розвитку санаторно-курортної мережі та «зеленого туризму», оскільки багатий на мінеральні джерела з водами типу Нафтуся, Боржомі, сірководневі та інші. На території Турківщини знаходиться найвища вершина Львівщини г.Пікуй.

Пріоритетними територіями розвитку в районі є наступні населені пункти:

Села Верхнє та СянкиВерхненської та Сянківської сільських рад. На даних територіях завершується будівництво Західного реабілітаційно- спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України. Під будівництво виділено земельну ділянку площею 182 га. Об`єкт знаходиться на відстані 2 км від залізничної станції Сянки (найбільш високогірна станція в Україні). Село Сянки має давню історію з розвитку туризму. Ще за часів Австро-Угорщини тут розвивався зимовий туризм.

Планується створення 60 нових робочих місць. У 2013 році вкладено 30,4млн.грн.  Протягом 2014 р прогнозуються інвестиції в сумі 60,0 млн.грн. На сьогодні введено в експлуатацію 2 котеджі для спортивних команд та реабілітаційних груп інвалідів. Крім цього збудовано під’їзні дороги, лінії електроживлення, очисні споруди, системи водозабезпечення,ангари для зберігання техніки, лижну трасу. Завершено будівництво канатно-крісельної дороги протяжністю 2250 метрів, гірськолижних спусків та біатлонного стрільбища.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2006 р. №30 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1228) Західний реабілітаційно – спортивний центр включено до Переліку закладів фізичної культури і спорту, яким надається статус баз олімпійської та паралімпійської підготовки.

На перспективу буде збудовано об`єкти інфраструктури для прийому спортсменів та туристів на 1000 ліжко-місць. Потужності центру даватимуть можливість проводити всеукраїнські і міжнародні змагання як для паралімпійців так і для звичайних спортсменів. Центр прийматиме туристів та спортсменів  під час проведення в Україні Зимових олімпійських ігор 2022 року.

Село РозлучРозлуцької сільської ради – відомий туристичний центр Львівщини. Постановою Кабінету Міністрів України за №1391 від 15.12.1997 року  віднесений  до курортних населених пунктів. Понад 100 років село відвідують туристи з метою відпочинку та лікування цілющим кліматом та мінеральними водами типу «Нафтуся»  та «Содова», джерела яких є в Розлучі та його околицях.

На сьогоднішній день в селі розташовано 5 діючих туристичних баз, 2 бази перебувають в стадії реконструкції будівництва, діє більше двадцяти агроосель, які надають послуги з «зеленого туризму».

На даний час на території Розлуцької сільської ради відведено земельну ділянку під будівництво бази відпочинку, площею 2,9 га., виготовлено проектно-кошторисну документацію. Ділянка знаходиться поблизу залізничної колії та автодороги Львів-Ужгород.

Крім цього, виділено 4 вільні земельні ділянки  в с.Розлуч, Ластівка, Явора, Гусне для будівництва закладів відпочинку та туризму.

 

2. Розвиток вітрової енергетики

Однією з умов вступу України до Європейського Союзу є розвиток відновлювальної енергетики.

Оскільки територія району є високогірною, всі населені пункти знаходяться на висоті вище 500м. над рівнем моря,   перспективним напрямком розвитку економіки є виробництво альтернативних видів енергії, а саме будівництво вітрових електростанцій.

Перевагами для розвитку вітрової енергетики є:

  • Наявність достатнього вітрового потенціалу для промислових потреб (проведені сучасними метеостанціями заміри вітру  обґрунтовують економічну доцільність встановлення вітрових електростанцій на Турківщині. Вітроенергетичний потенціал території Турківського району характеризується середньорічними швидкостями вітру на рівні 7,2 м/с.)
  • Наявність мережі шосейних та грунтових доріг для транспортування обладнання та будівництва ВЕС.
  • Наявність розвиненої мережі електричних підстанцій та високовольтних ліній електропередач.
  • Наявність ресурсу кваліфікованої робочої сили.

На даний час в районі впроваджуються інвестиційні проекти з будівництва ВЕС ТзОВ «Карпатська ВЕС». Проводиться робота з виділення  земельних ділянок під будівництво вітрових електростанцій в селах Мельничне, Бориня, Ільник, Вовче, Присліп, Либохора, Карпатське, Гусне Турківського району.

 

3.Транскордонна співпраця.

Новий етап в соціальному і економічному  розвитку району прогнозується  з облаштуванням прикордонного переходу в Польщу Боберка-Журавин. Район сьогодні єдиний з прикордонних районів області, який немає пункту-пропуску через кордон .

Облаштування переходу через кордон визначено Державною програмою розбудови кордону саме в с.Боберка відповідно до Постанови Кабміну від 22 липня 2009 року №793.

З відкриттям прикордонного переходу передбачається розширити співробітництво з Польщею, зокрема з її прикордонним регіоном.

Особливо великі надії покладаються на розвиток інфраструктури району, враховуючи особливо зручне розташування прикордонного переходу.

Пропонується співпраця в питаннях дорожнього будівництва, створення інфраструктури прикордонного переходу, територій, прилеглих до автодоріг Боберка-Ужоцький перевал та Боберка-Верецький перевал, залізничної станції Сянки.

 

ДОВІДКОВІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ ТА ОБГРУНТУВАНЬ

СТАВКИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ ПІД ВИРОБНИЧИМИ   ЗАБУДОВАМИ, СПОРУДАМИ ПІДПРИЄМСТВ, ОРГАНІЗАЦІЙ,  НЕЖИТЛОВИМ ФОНДОМ:

Максимальна          1.73 грн. за м2

Середня                    0.87  грн. за м2

Мінімальна              0.01 грн. за м2

 

В РАЙОНІ СТАНОМ НА 01.07.2014 РОКУ ДІЮТЬ ТАКІ ТАРИФИ  НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ

 

Групи споживачів

Вартість 1 кВт.год., коп..
1 клас, з ПДВ 11 клас, з ПДВ
Промислові та прирівняні до них споживачі - 142
Релігійні установи - 42
Виробничі сільськогосподарські потреби - 142
Бюджетні організації - 142
Населення:

–  селище

–  сільська місцевість

 

-

 

28,5;39,0;1,34

28,5;39,0;1,34

Ціни на газ для населення:

1. При наявності лічильника

в межах споживання (куб.м) :                          ціна за 1 куб.м / грн.:

до 2500                                                                                                       1.089

2500-6000                                                                                                  1.788

6000-12000                                                                                               3.645

Для юридичних осіб:

5.319грн. за 1 м.куб.

 

 

Керівник апарату

районної державної адміністрації                                       М.І.БОЙКО