Зелений туризм – запорука розвитку села, фінансова підтримка селянина.

images

Ситуація із зайнятістю та можливістю працевлаштуватися на селі  розглядається як катастрофічна. Якщо невідкладно не вжити заходів для переходу до сільського розвитку на сталій основі — насамперед щодо диверсифікації економіки, зайнятості та доходів населення, — кількість районів демографічної і поселенської кризи може збільшитися до 48 — 50 % від загальної чисельності, прогнозують експерти. На їх думку, важливим чинником соціально-економічного розвитку сільських територій може стати, зокрема, сільський зелений туризм, у якому людські, матеріальні, земельні ресурси особистих селянських господарств, вироблена в них продукція використовуються для надання послуг із розміщення, харчування й інших форм обслуговування туристів і відпочивальників. Таким чином, такий туризм забезпечить кумулятивний ефект для сільських територій. Він полягатиме, зокрема, у створенні нових робочих місць для забезпечення комплексності пропонованих туристичних послуг (транспортування, екскурсійне обслуговування та ін.) та розбудові інфраструктури сільських поселень, переконані фахівці.

Нині селянство лишилося чи не єдиним зберігачем і примножувачем національних, господарських, культурно-етнічних традицій.

Послугами присадибного зеленого туризму користуються переважно міські жителі середнього віку – від 25 до 45 років. Зазвичай вони мають власний бізнес, на відпочинок приїздять сім’ями. Їх приваблюють сільська тиша, мальовничі краєвиди, можливість пожити в сільській родині, налагодити контакти з новими людьми, спожити продукцію, яка вирощується в господарстві, познайомитися з традиціями та культурою певної місцевості.

Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до закону “Про особисте селянське господарство” щодо розвитку сільського зеленого туризму. Проект №2232а за основу підтримав 231 народний депутат.

Законопроект дає юридичне визначення поняття сільського зеленого туризму. Закон “Про особисте селянське господарство” доповнюється пунктом наступного змісту: “добровільно надавати за плату або безоплатно послуги у сфері сільського зеленого туризму, а саме послуги з розміщення (проживання) не більше ніж на 10 місць, харчування, організації дозвілля і заходів, пов’язаних з використанням майна особистого селянського господарства, місцевими звичаями та традиціями гостинності”.

Доцільно визначити декілька основних понять щодо сільського зеленого туризм: – сільській зелений туризм – вид туризму, що передбачає тимчасове перебування туристів у сільській місцевості (селі) для відпочинку та отримання ними послуг сільського зеленого туризму; – послуги сільського зеленого туризму включають в себе діяльність членів домогосподарств у сільській місцевості з надання послуг бронювання, розміщення, харчування, інформаційного обслуговування, інших видів послуг, що спрямовані на задоволення потреб туристів; – сільський господар – член домогосподарства, яке розташоване у сільській місцевості,члени якого займаються сільськогосподарською діяльністю з використанням належних їм земельних ділянок і майна. – сільська садиба – житловий будинок з присадибною земельною ділянкою, в якому постійно проживає сільський господар та члени його родини або інший житловий будинок, що знаходиться за місцем постійного проживання зазначених осіб, та належить, на праві власності сільському господарю або будь-кому з членів родини, що постійно проживають разом із ним. Отже-основною фігурою в організації відпочинку в селі виступає сільська родина,яка надає житло, забезпечує харчуванням і знайомить з особливостями сільської місцевості. Сільський туризм може бути чистого і змішаного видів. Сільський туризм передбачає надання туристичних послуг на базі приватного міні-готелю. У такому разі ця діяльність є основним джерелом доходів. Сільський туризм змішаного виду – це надання послуг гостинності поряд із веденням особистого селянського господарства. У цьому випадку доходи від діяльності з надання гостинності відпочиваючим, як правило, будуть доповненням до основного доходу від сільськогосподарської або інших видів діяльності. Поняття “сільський туризм” часто ототожнюють з поняттям “агротуризм” та екотуризм, але перше є значно ширшим. Агротуризм – форма сільського туризму, яка безпосередньо пов’язана з сільським (фермерським) господарством, що одночасно надає послуги з проживання та харчування, знайомить із сільськогосподарською діяльністю, традиціями та звичаями даного регіону. Також агротуризм дає можливість споживати екологічно чисті продукти харчування та приймати участь у сільськогосподарських роботах. Також існує поняття екотуризму. Екотуризм – форма активного і безпосереднього відвідування територій з особливими природними і культурними умовами. Екотуризм спрямований на охорону природного і культурного середовища регіонів, які відвідують туристи. Синонімом поняття “екотуризм” є поняття “природничий туризм”. Екотуризм може бути активним, фауно-флористичним, культурологічним і етнографічним. Екотуризм передбачає знайомство з етнографічними об’єктами та активні туристичні заняття без шкоди для довкілля. Позитивний вплив сільського зеленого туризму на поліпшення умов і кості життя селян полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток. При цьому їхні прибутки надходять не тільки від здавання в найм приміщень для проживання, а й від таких послуг: – безпосередня реалізація власних сільськогосподарських продуктів без посередників і транспортних витрат); – приготування їжі для гостей (з власноруч вирощених продуктів); – прокат спортивного та рибацького інвентарю; – продаж ремісничих та інших виробів; – ознайомлення з місцевими традиціями та культурою; – залучення до участі у сільськогосподарських роботах, зокрема, на пасіці, у косовиці; – організація розваг (катання на човні, спостереження за птахами, рибальство тощо). Ця діяльність впливає на підвищення рівня життя всіх мешканців, дозволяє створювати нові робочі місця. Ось чому в багатьох країнах приділяється велика увага розвитку сільського туризму як галузі, яка дає можливість у короткий час оживити місцеву інфраструктуру. Сільський зелений туризм справляє позитивний вплив на відродження, збереження і розвиток місцевих народних звичаїв, промислів, пам’яток історико-культурної спадщини. Проявляючи інтерес до цих надбань народної культури, нерідко саме жителі міст, які відпочивають у селі, розкривають місцевим жителям справжню цінність культурних пам’яток і таким чином допомагають їх збереженню. Суттєву роль відіграє сільський зелений туризм у підвищенні культурно-освітнього рівня сільського населення. Готуючись до прийому і обслуговування відпочиваючих, члени селянських родин поповнюють свої знання з ведення домашнього господарства, гігієни та санітарії, приготування їжі, а спілкування з гостями розширює їхній світогляд, дає змогу зав’язати знайомства, розширити коло друзів в інших населених пунктах.

Після підписання Угоди про асоціацію з ЄС для України відкрились нові можливості та перспективи у розширенні такого важливого напряму, як сільський зелений туризм. Його розвиток в державі нараховує уже близько 20 років.  За цей час поняття «сільський зелений туризм» органічно вписалось у різні сфери суспільного життя: серед міських жителів та гостей України, які дедалі більше користуються гостинністю селян з метою відпочинку у сільській місцевості; у середовищі особистих селянських та фермерських господарств, які практикують надання відповідних послуг; у наукових колах, де досліджується і пропагується цей вид діяльності.

У законодавчому полі нашої держави термін «сільський зелений туризм» вжито у Законі України «Про особисте селянське господарство» щодо одного з видів діяльності особистих селянських господарств (ОСГ) — надання послуг сільського зеленого туризму з використанням майна цих господарств. Члени ОСГ здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законів України та інших нормативно-правових актів. Така діяльність пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не належить до підприємницької діяльності, позиціонується як один із різновидів робіт і послуг в особистому підсобному господарюванні та підлягає обліку, який здійснюють місцеві органи влади.

Члени ОСГ, що надають послуги у сфері сільського зеленого туризму, зобов’язані:

  • своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
  • дотримуватися діючих нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства;
  • надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані щодо їх обліку.

Визначено також порядок обліку ведення доходів і витрат такими господарствами з метою обчислення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Таким чином, для надання послуг сільського зеленого туризму в межах особистого селянського господарства не потрібно отримувати спеціальний дозвіл від державних органів, а доходи від такої діяльності оподатковуються на загальних підставах як доходи фізичних осіб, не зареєстрованих як підприємці.

В ЄС накопичено великий позитивний досвід з використання різних інструментів стимулювання сільського зеленого туризму в рамках політики сільського розвитку. Широке вивчення та поширення цього досвіду  експертами, органами галузевого управління, науковцями та освітянами сприятиме розробці та реалізації різних моделей сільського розвитку з використанням наявних ресурсів та гостинності українського села, вважають фахівці.

Одним із важливих питань на сьогодні залишається ідентифікація сільського зеленого туризму в Україні та його визначення на законодавчому рівні. На думку експертів, складність у визначенні пояснюється насамперед тим, що це багатогранна та міжсекторальна діяльність. Зокрема, перешкодою на шляху поширення ідеї такого туризму в сільській місцевості є нерозуміння його принципової відмінності від комерційної туристичної діяльності в законодавчих, урядових та освітянських колах. Сільський зелений туризм помилково розглядається як сфера туризму, тобто ототожнюється з високоприбутковим бізнесом на урбанізованих територіях з усіма наслідками, що звідси витікають.  Натомість для сільських територій як в Європі, так й в Україні це не так прибутково-комерційна діяльність, як соціально-економічне явище, що дає шанс відродити економіку села, зберегти його традиційні цінності та сільські громади.

Через обмеженість у фінансових ресурсах сільськогосподарські виробники не мають змоги застосовувати ефективні технологічні процеси сільськогосподарського виробництва, підвищувати рівень матеріально-технічного забезпечення, започатковувати малий аграрний бізнес на селі, розвивати сільськогосподарську кооперацію, займатися зеленим туризмом.  Агропромислове виробництво не забезпечує рівня доходів і прибутків, необхідних для розвитку сільськогосподарських виробничих структур, а особливо малих та середніх підприємств, фермерських та особистих господарств населення.  Низька конкурентоспроможність продукції домогосподарств на організованому аграрному ринку через недостатньо розвинуту інфраструктуру первинної переробки, зберігання, транспортування, логістики і маркетингу призводить до значних фінансових втрат сільськогосподарських товаровиробників.  Обсяги виробництва продукції власного виробництва не забезпечують споживчих потреб області у м’ясі яловичини та свинини, молоці, плодах і ягодах. Низький рівень зайнятості сільського населення не сприяє соціально-економічному розвитку територіальних сільських громад.

Створити передумови стабільного динамічного розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції сільського господарства та переробної сфери малими суб’єктами господарювання та особистими селянськими господарствами для розбудови ефективної економіки села, як передумови формування самодостатніх територіальних сільських громад та запровадження засад сталого сільського розвитку є метою  Комплексної Програма підтримки та розвитку агропромислового виробництва Львівської області на 2016-2020 роки.

 

Основні напрямки Комплексної програми підтримки та розвитку агропромислового виробництва Львівської області на 2016-2020 роки

 

Напрями фінансової підтримки суб’єктам господарювання, фізичним особам для здійснення діяльності у сфері агропромислового комплексу
І. Фінансова підтримка шляхом компенсації відсотків за кредитами, залученими у банківських установах, кредитних спілках у національній валюті (обсяг фінансування на 2017 рік – 1,5млн.грн) Фінансова підтримка надається суб’єктам господарювання – виробникам сільськогосподарської продукції, сільськогосподарським кооперативам, фізичним особам-підприємцям, фізичним особам, які залучили кредити у банківських установах, кредитних спілках у національній валюті в розмірі до 1,5 облікової ставки НБУ, але  не більше 200 тис.грн. для юридичних осіб та 100 тис.грн. для фізичних осіб.
Назва юридичної та контактної особи, адреса установи, куди подаються документи Департамент агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації за адресою м. Львів, просп. В.Чорновола, 57, (каб. № 51);

Цвігун Ігор Олегович, тел.252-85-90

 

ІІ. Фінансова підтримка на зворотній основі у вигляді пільгових кредитів на реалізацію бізнес-планів

 (обсяг фінансування на 2017 рік – 8,5млн.грн)

Підтримка надається  у вигляді кредиту учасникам Комплексної програми – переможцям конкурсу бізнес-планів із здійснення діяльності в агропромисловому комплексі на платній та зворотній основі:

–       фізичним оcобам-підприємцям у розмірі до 200 тис. грн терміном до 3 років із відстроченням повернення основної суми зобов’язання до одного року з урахуванням передбачених бізнес-планом термінів повернення кредиту;

–       фінансова підтримка іншим суб’єктам господарювання у розмірі до 500 тис. грн терміном до 5 років з відстроченням повернення основної суми зобов’язання до одного року з урахуванням передбачених бізнес-планом термінів повернення кредиту.

 

Назва юридичної та контактної особи, адреса установи, куди подаються документи Фонд індивідуального житлового будівництва на селі Львівської обласної державної адміністрації за адресою м. Львів, вул Пекарська, 95;

Шевців Любов Йосипівна, тел. 225-65-08, 225-65-07

 

ІІІ. Фінансова підтримка у вигляді дотацій на площу угідь, на яких проводитимуться заходи із збереження та відтворення родючості грунтів

(обсяг фінансування на 2017 рік – 1,2 млн.грн)

Кошти надаються у вигляді дотації на площу угідь, на яких проводитимуться заходи із збереження та відтворення родючості ґрунтів, надаються суб’єктам господарювання агропромислового комплексу, фізичним особам-підприємцям, сільськогосподарським кооперативам за такими напрямами:

•     освоєння земель під садівництво, ягідництво після проведення агрохімічного обстеження земельних ділянок в розмірі до 400 грн на один га під створення нових насаджень садів, ягідників;

•     розкислення ґрунтів (вапнування) шляхом внесення вапнякових меліорантів в розмірі  до 500 грн на один га;

•     збагачення ґрунтів біологічним азотом  після використання інокулянтів азотфіксуючих мікроорганізмів в розмірі до 160 грн на один га;

•     сидерації ґрунтів після проведення посівів сидеральних культур в розмірі до 350 грн на один га.

Назва юридичної та контактної особи, адреса установи, куди подаються документи Департамент агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації за адресою м. Львів, просп. В.Чорновола, 57, (каб. № 59);

Матійків Марія Іванівна, тел.255-05-72

 

Термін подачі документів З 31.03.2017 року по 10.12.2017 року

 

На даний час проводиться прийом документів щодо участі в  конкурсі на виконання заходів Комплексної програми підтримки та розвитку агропромислового виробництва Львівської області на 2016-2020 роки.

Перелік документів, які подаються до конкурсної Комісії, визначений у Порядку використання коштів обласного бюджету на виконання заходів Комплексної програми підтримки та розвитку агропромислового виробництва Львівської області на 2016-2020 роки, затвердженому розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №249/0/5-17 від 30.03.2017 року.

Детальна інформація на офіційному веб-сайті Львівської обласної державної адміністрації – www.loda.gov.ua  (сторінка Департаменту в рубриці «Програми»).

 

Вы можите оставить комментарий, или поставить трэкбек со своего сайта.

Написать комментарий

XHTML: Вы можете использовать эти теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

*