В області вшанували пам’ять крайового провідника ОУН Юліана Головінського

Сьогодні, 30 вересня, в області вшановують пам’ять сотника УГА, командира УВО, крайового провідника ОУН Юліана Головінського.

У Храмі Успіння Пресвятої Богородиці в с. Великі Глібовичі відбулась Свята літургія за борців за волю України та українське військо. Опісля, на могилі Юліана Головінського громадськість запалила лампадки, здійснили  чин панахиди.

Також блія пам’ятного знаку, де загинув сотник УГА, відбулось громадське віче.

Участь взяв перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Ростислав Замлинський.

“Юліан Головінський ще тоді усіма способами боровся за Українську державу. Саме без української армії, українського війська не може існувати держава. Тому, розуміючи це, він займався її формуванням та розбудовою. Сьогодні ми маємо схожу ситуацію, коли без українського  війська ми не можемо відстояти свою державу. Але сьогодні реформовані Збройні сили України тримають оборону нашої держави. І ми завдячуємо українському солдатові за те, що тут можемо згадати видатних постатей українського народу. Можемо навчати наших дітей в українських школах, молимося в українській церкві, співаємо українських пісень. Ми повинні кожні на своєму місці розбудовувати свою сім’ю, родину, регіон та всю Україну. Саме від нас залежить, в якій країні ми будемо жити завтра. Поки ми пам’ятаємо своїх Героїв, примножуємо наше культурне надбання,нас не здолати”, – зазначив Ростислав Замлинський.

Зазначимо, що о 15.00 годині  у м. Львіві на вул. Василя Симоненка, 4,   біля пам’ятника Юліана Головінського, запалять лампадки.

Довідково:

Юліан Головінський -народився 1 грудня 1894 року в містечку Радимні (Республіка Польща).

Під час Першої Світової війни вступив на службу до австрійської армії. У рядах  30-го піхотного полку воював на італійському фронті у 1914–1918 рр. Дістав старшинський ступінь поручника, здобув ряд нагород за відвагу.

Після закінчення Першої Світової війни переїхав до Любашіва. Дізнавшись про проголошення ЗУНР, розпочав організацію українських збройних відділів на Любашівщині, які стали основою для формування 6-ї, званої Равською, бригади Української Галицької Армії, в якій поручник Головінський довгий час був начальником штабу, а згодом, у ранзі сотника, командиром.

У складі VІ (Равської) бригади УГА сотник Головінський відбув усю Листопадову кампанію, відзначаючись тим, що привчив особовий склад свого підрозділу до блискавичного маневрування — наступів і відступів, тактики, яка бентежила ворога й завдавала йому великих втрат. На чолі тієї ж бригади сотник Головінський перейшов за Збруч і був учасником з’єднання Українських Армій та вступу до Києва 31 серпня 1919 р.

Після переходу УГА до більшовиків сотник Головінський був одним з організаторів переходу на бік армії УНР у квітні 1920 р.

Після відступу УГА на південь України Головінський потрапив у польський полон, пройшов через польські табори для інтернованих (Фридріхвіц, Ялівець), звідки втік і дістався до Праги, де й закінчив навчання, здобувши ступінь лікаря-ветеринара в місті Брно.

У 1924 р. повернувся до Галичини і далі брав участь у визвольній боротьбі у складі Української Військової Організації. Наприкінці 1924 р. Юліан Головінський стає Крайовим командантом УВО і створює легендарну «Летючу Бригаду». Протягом всього свого керування Крайовою Командою УВО він не тільки очолював «Летючу Бригаду», але й особисто брав участь у її роботі, в тому числі і нападі на головну пошту Львова 28 березня 1925 р.

У справі замаху на польського куратора Собінського у 1927 р. був заарештований. Польська поліція, впевенена у причетності Головінського до діяльності УВО, встановила за ним спостереження, що стало підставою для звільнення Головінського з посади Крайового команданта УВО. Навесні 1930 р. Юліан Головінський стає Крайовим Провідником ОУН.

20 вересня 1930 року був заарештований у Львові. Після 10 днів в’язниці його повезли на опізнання до Бібрки. 30 вересня 1930 р. агент Радонь на дорозі до Глібович застрелив Ю. Головінського. Офіційно було проголошено про загибель Головінського під час спроби втечі.

Похований у Великих Глібовичах.

У 2014 році у м.Львові на вул. Василя Симоненка, 4 навпроти церкви Володимира та Ольги відкрито пам’ятник Юліяну Головінському. Скульптор – заслужений художник України Любомир Яремчук, архітектор – Василь Каменщик.

1 жовтня 2017 року у с.Великі Глібовичі Перемишлянського району відкрито пам’ятний знак на місці де загинув Юліан Головінський.

 

Вы можите оставить комментарий, или поставить трэкбек со своего сайта.

Написать комментарий

XHTML: Вы можете использовать эти теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*