Обличчя АТО. Родина Віхотів на службі

Заступник командира батальйону патрульної служби ГУ МВС України у Львівській області майор міліції Андрій Віхоть служить у зоні АТО разом із своїм сином  ─ солдатом Національної гвардії України Андрієм Віхотем-молодшим та рідним братом ─ бійцем 3-го батальйону територіальної оборони Львівської області Сергієм Віхотем.

Майор міліції Андрій Віхоть-старший – людина із бойовим досвідом. За двадцять років Андрій Васильович пройшов шлях від міліціонера патрульної служби до заступника командира батальйону. Коли почалася російська агресія на Донбасі, Андрій Віхоть не міг залишатися осторонь. У липні минулого року Андрій Васильович відбув на схід України у складі зведеного загону міліції.

Він потрапив на блокпост біля села Близнюки Харківської області, розташованому на кордоні Донецької області. Під час цих подій Андрій Віхоть неодноразово затримував підозрілих громадян. У них виявляли георгіївські стрічки та паспорти громадян Росії. Друге відрядження  у зону АТО Андрій Віхоть більше місяця служив у місті Маріуполь, де охороняв стратегічні об’єкти.

Також двічі на сході побував  його син Андрій Віхоть-молодший. Він служить гранатометником у шостій патрульній роті другого патрульного батальйону військової частини 4114 Національної гвардії України. За словами Андрія, він спільно з бійцями 80-ої бригади утримував позиції у Луганському аеропорту.

“Ми й уявити не могли, у що цей об’єкт перетвориться згодом”, – згадав Андрій.

Під час наступного відрядження  охороняв блокпости на виїзді зі Слов’янська. І був учасником операцій із зачисток населених пунктів від місцевих диверсантів.

Відповідаючи на питання, чому він поїхав на Схід, Андрій каже: “Хтось повинен це робити. Якщо усі відмовляться воювати, хто тоді буде захищати Україну?”.

На Донбасі  нині служить його дядько Сергій Віхоть. Упродовж кількох ротацій Сергій побував у багатьох гарячих точках Луганської області. На власні очі бачив загибель товаришів, витягував з поля бою поранених, неодноразово був учасником бойових операцій.

Перебуваючи у зоні АТО, родина постійно виходить на зв’язок один з одним. Андрій Віхоть  хвилюється та щиро вболіває за сина та брата, сподіваючись, що вони незабаром повернуться до Львова.

 

Вы можите оставить комментарий, или поставить трэкбек со своего сайта.

Написать комментарий

XHTML: Вы можете использовать эти теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*