НА ТУРКІВЩИНІ ПЛАНУЮТЬ УТВОРИТИ 2 ГРОМАДИ

1Львівська обласна рада розмістила на своєму сайті зміни до проекту Перспективного плану. Загалом на Львівщині планується утворити 85 громад.

Згідно з проектом Перспективного плану, поданим Офісом реформ облдержадміністрації на Турківщині планується утворити дві громади: Турківську міську громаду і Боринську селищну громаду.

Цю ситуацію редакція газети «Бойківщина» попросила прокоментувати голову Турківської райдержадміністрації Олександра Лабецького.

  • «Відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», облдержадміністрація зобов’язана розробити Перспективний план на всю територію області. Враховуючи те, що розпорядженням Кабінету Міністрів затверджено лише 88 громад з понад 160, які turk_vskyjбули схвалені Львівською обласною радою минулого року (на Турківщині з 12 було затверджено тільки 2 громади.), ОДА забезпечила доопрацювання цього плану. Перспективний план є одним із ключових інструментів для визначення спроможності ОТГ, оскільки лише ті громади, які об’єднається згідно з Перспективним планом, мають право на отримання місцевих податків та зборів, у першу чергу 60% податку на доходи фізичних осіб, фінансової допомоги з державного фонду регіонального розвитку на соціально-економічний розвиток».
  • «А чому на Турківщині Офіс реформ планує тільки 2 громади?»
  • «Враховуючи що на Турківщині зона доступності до потенційних адміністративних центрів повинна становити не більше 10-15 кілометрів за відсутності шляхів сполучення та особливостей рельєфу, які суттєво ускладнюють комунікації – ріки без мостів, гори (по Методиці формування спроможних територіальних громад, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 №214 – 20-25 км) райдержадміністрація пропонувала Офісу реформ створити спочатку 5-6 громад, потім 4 з адміністративними центрами у м.Турка, смт.Бориня, с.Верхнє Висоцьке; с.Нижня Яблунька. Керівництво райдержадміністрації постійно виїжджало для зустрічей з мешканцями і роз’яснювало плюси створення громад. Найбільш близькою до створення була Верхньовисоцька громада, де Верхньовисоцька, Верхньогусненська і Кривківська сільські ради вже прийняли рішення про об’єднання в одну громаду.

Однак не показали свою консолідовану позицію сільські громади та їхні керівники з Либохорської, Красненської і Мохнатської рад. Також не проявляли ініціативу громади Нижньояблунського куща та не дійшли згоди громади Вовченської, Лімннянської та Хащівської рад».

  • «А як буде з пропозиціями жителів Ластівківської сільської ради, які бажали приєднатись до Східницької громади Дрогобицького району і Красненської і Мохнатської сільських рад, які бажали приєднатись до Тухольської громади Сколівського району?»
  • «Згідно з проектом Перспективного плану Ластівківська сільська рада тепер може приєднатись тільки до Борисласької міської громади, оскільки Східницька громада не зуміла об’єднати до себе навколишні села. А Красненська і Мохнатська сільська рада можуть приєднуватись до Козівської громади Сколівського району. До речі жителям Маткова для отримання адміністративних послуг та оформлення необхідних соціальних виплат в разі створення адмінцентру у Верхньому Висоцьку необхідно було б подолати відстань у 7-10 км, Мохнатого 10-13 км, Красного 14-16 км, а якщо буде адмінцентр у Козьовій то ця відстань збільшується у два-три рази: з Маткова – 25-27 км, з Мохнатого і Красного – 20-25 км. Також, на мою думку, жителям цих сіл легше було б відстояти свої інтереси в невеликій компактній Верхньовисоцькій громаді, де всі «свої люди» ніж у великій і багаточисельній Козівській громаді, де вони будуть «чужаками».
  • «А чи є ще райони, де пропонують створити тільки дві громади?»
  • «Офіс реформ планує створити по дві громади ще у Радехівському і Перемишлянському районах».
  • «А які плани що до створення громад у наших сусідніх районах?»
  • «У Самбірському районі буде аж 12 громад, у Старосамбірському – 7, але в них зовсім інша ситуація, там голови місцевих рад консолідувались і вже створили на Самбірщині – 8 громад, а на Старосамбірщині – 2 громади, крім того у них прийняті рішення сесіями місцевих рад про створення нових громад, і тому Офіс реформ йде їм на зустріч. До речі, на початках уряд погоджувався на створення громад з чисельністю 2-3 тисячі жителів, однак зараз вимоги значно зросли. Тут спрацювала проста істина «хто перший – тому все».
  • «А яка тоді перспектива збереження Турківського району?»
  • «Тут треба розуміти, що відповідно до перспектив реформи адміністративно-територіального устрою в Україні роль району буде виконувати громада, яка буде мати повноваження як теперішня райдержадміністрація або місто обласного значення. Громади мають входити в повіти. Як що б нам вдалося відстояти хоча би три громади, крім Турківської і Боринської ще й Верхньовисоцьку, тоді була б перспектива створення Турківського повіту, оскільки, при реформуванні місцевого самоврядування враховується досвід Польщі, де збережено два гірські повіти: Бещадський (населення 22,0 тис., площа 1139 км. кв., 3 гміни) та Ліський (населення 26,5 тис., площа 834,9 км. кв., 5 гмін).

Для створення Верхньовисоцької громади необхідні рішення Либохірської, Красненської та Мохнатської сільських рад, а часу залишилось обмаль, сесія обласної ради відбудеться в кінці вересня».

 

Розмову вів Костянтин Малетич.

Вы можите оставить комментарий, или поставить трэкбек со своего сайта.

Написать комментарий

XHTML: Вы можете использовать эти теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

*