Команда для них як друга сім’я»: ветерани російсько-української війни на Турківщині готуються до міжнародних Ігор Нескорених

У Західному реабілітаційно-спортивному центрі на Турківщині цими днями проходять навчально-тренувальний збір члени національної збірної команди, що візьме участь у Всесвітніх Іграх Нескорених.

Це міжнародні змагання, у яких борються за перемогу у кількох дисциплінах військовослужбовці, що отримали поранення у зоні бойових дій. У випадку України – це ветерани російсько-української війни. На Турківщині національна збірна, до якої входять воїни з різних куточків України, проходить збір вперше. Як минає їх день та чому такі змагання вкрай необхідні, розповідаємо далі.

Після сніданку ветерани займаються дихальними вправами, які допомагають розслабити м’язи та налаштуватись на роботу. А потім кілька годин поспіль працюють у тренажерному залі. Тут з ними перебуває медик та тренер. Кожен учасник збірної працює на тренажері, що максимально допомагає підготуватись до змагань у його виді спорту – для когось це легка атлетика, для когось плавання, ще для когось пауерліфтинг.

За веслувальним тренажером працює львів’янин Ігор Галушка. До 25-річчя, яке він відзначав саме у день нашого візиту, хлопець встиг пройти Майдан та три роки війни: з вересня 2014-го до квітня 2017 року в складі полку «Азов» брав участь в боях за Мар’їнку, Широкине, Водяне, Талаківку, Лебединське та Павлопіль. Отримав наскрізне кульове поранення в голову, надаючи першу домедичну допомогу на позиції підрозділу в селі Мар’їнка.  Коли після операції видужував у лікарні Мечникова у Дніпрі, вперше дізнався про «Ігри Нескорених».

«У палаті висіла плазма, на якій крутилась соціальна реклама цих змагань. Як побачив, як хлопці на протезах бігають, одразу подумав, що це дуже круто. Оскільки я з дитинства люблю спорт, з семи років займався футболом, трошки боксом та боротьбою, вирішив, що теж маю там бути», – розповів 25-річний ветеран.

У національній збірній Ігор змагатиметься за перемогу у веслуванні на тренажерах за одну хвилину та за 4 хвилини. Також плаватиме, але, каже, що у своїх вміннях як плавця поки не впевнений.

«До поранення я це вмів робити досить добре, а після адаптація у воді проходила важко. Але “Ігри Нескорених” це чудова мотивація для мене нарешті добре опанувати плавання. Я думаю, то дуже важлива навичка у житті. Деколи уявляю собі ситуацію: пішов я з другом, з дівчиною десь на озеро. І раптом хтось починає тонути. І що я тоді буду робити? Казати “Вибач, друже, я б тебе врятував, але не можу”.  Якась абсурдна ситуація. Тому я пішов у басейн, взяв кілька індивідуальних занять з тренером, зараз вже продовжую тренуватись сам», – сказав Ігор.

Перед змаганнями, каже ветеран, довелось вчитись не перевантажувати себе.

«Я дуже люблю багато працювати, багато тренуватись. Інколи, аж занадто. Проходив різні курси, аби навчитись відчувати своє тіло, не перевантажувати його, давати відпочивати. Бо ж сильні перевантаження спричиняють зайвий травматизм, який мені до чого. На змаганнях же намагатимусь продемонструвати свій максимум», – додав Ігор.

У сусідньому багатофункціональному залі у цей момент тренуються ветерани, які змагатимуться у стрільбі з лука. Готує їх до змагань львів’янин Дмитро Сидорук. У 2014-му чоловік був тяжко поранений у бою під Луганськом аеропортом – пошкоджені обидві ноги, рука, осколкові поранення легень та обличчя. Після численних операцій і тривалої реабілітації повернувся на Схід, де до кінця пройшов строкову службу. Дмитро є майстром спорту міжнародного класу зі стрільби з луку, чемпіоном світу серед юніорів, чоловік працював тренером у Львівській дитячо-юнацькій спортивній школі “Здоров’я”.

Про «Ігри Нескорених» Дмитро дізнався у 2016 році від тодішнього очільника Львівського обласного центру «Інваспорт» Мирослава Николаєва. А у 2017-му змагання втретє проводили у світі та вперше формували команду України. Чоловік взяв участь у національному відборі та потрапив до складу збірної. На міжнародних змаганнях виборов срібну медаль зі стрільби з лука.

«У Торонто зустрілись із принцом Гарі, який заснував ці ігри. Він нам з перших уст розповів про мету змагань, їх важливість, тощо. Коли повернувся додому, мене обрали координатором Invictus Games у Львівській області. Це було чимось дуже новим для України. Станом на сьогодні про рух Нескорених знає дуже багато ветеранів Львівщини. Звертаються з конкретними питаннями про те, де можна займатись тими чи іншими видами спорту.  На національному етапі змагань з нашої області брало участь чи не найбільше ветеранів – понад 40 осіб», – повідомив Дмитро.

Навіть ті ветерани, що не потрапили до складу національної збірної продовжують тренувальний процес: знайшли тренерів, зали.

«Готуються до наступних відбіркових змагань. Цей виїзд на міжнародний старт є надзвичайно великою мотивацією. І те, що склад національної збірної щороку оновлюється, є дуже доброю концепцією, адже не потрапивши одного року, ветерани мають мотивацію готуватись до наступних відбіркових змагань», – додав він.

Специфіка ветеранського спорту, зазначає чоловік, у тому, що кожен вид спорту слід адаптовувати під конкретного ветерана. У стрільбі з лука, наприклад,  ветерани з ампутованою рукою можуть стріляти челюстю.

«Загалом стрільба з лука дуже цікавий вид спорт, бо тут треба поєднати статику та динаміку, контролювати свої емоції. А ще це дуже адаптивний вид спорт – практично зі всіма пораненнями можна все ж знайти можливість  стріляти. Коли побували за кордоном на змаганнях, подивились, як стріляють ветерани з інших країн. Тепер цей досвід стараємось максимально застосувати у нас. Invictus є своєрідною спілкою, завдяки якій наші межі розширюються.  Ми всі з різних міст, а будучи разом на тренуваннях та змаганнях, маємо можливість спілкуватись та адаптовуватись. Таке середовище дуже важливе для соціалізації та адаптації. Коли приїжджаєш з окопів, де по тобі стріляють, сюди, де війни нема, де все добре, спочатку досить важко», – зауважив Дмитро.

Після індивідуальних тренувань для ветеранів  проводить заняття зі стретчингу Олександр Писаренко, капітан української збірної Ігор Нескорених  у 2017-му. На цьому навчально-тренувальному зборі Олександр відповідальний загальну фізичну підготовку.

«У нас є принцип рівний рівному: до змагань учасників збірної готують теж ветерани, ті, хто вже брав участь у міжнародних змаганнях. Це дуже важливо, що вони діляться своїм досвідом. Враховуючи те, що змагання через пандемію відтермінували майже на рік, у нас з’явилось більше часу на підготовку, а відповідно й навчально-тренувальних зборів. Для кожного з ветеранів Invictus – це вже певною мірою сім’я, бо отак приїжджають на збори, тут разом тренуються, разом живуть, ставлять перед собою цілі і працюють на результат. Словом, стають значно ближчими», — розповіла Ілона Волошина, операційна менеджерка національної збірної Invictus Games.

Після обіду зазвичай ветерани формують свій розклад самі: у Західному реабілітаційному центрі є можливість відвідувати сауну, також можуть отримати індивідуальні консультації. Варто зауважити, що цими днями тут також проходять фізкультурно-спортивну реабілітацію люди з інвалідністю з різих областей.

«Західний реабілітаційно-спортивний центр є однією з насучасніших спортивних баз в Україні. Оскільки його спеціалізацією є не тільки  оздоровлення людей з інвалідістю, а й підготовка спортсменів до різноманітних змагань, зокрема до міжнародних Паралімпійських ігор, центр постійно осучаснюється та змінюється на краще. У цьому аспекті варто віддати належне очільниці Центру Наталії Роді та президенту Національного паралімпійського комітету України Валерію Сушкевичу», – зазначив керівник Управління фізичної культури та спорту Львівської ОДА Роман Хім’як.

Перед поїздкою у Гаагу в українських ветеранів заплановані ще два навчально-тренувальні збори: у лютому та квітні перед від’їздом на змагання. Також заплановані окремі табори для тих, хто братиме участь у командних змаганнях з баскетболу на візках. У команді з десяти учасників змагатиметься й львів’янин Віктор Легкодух. Нещодавно, нагадаємо, він на візку здолав Лондонський марафон.

До складу національної збірної входить ще двоє львів’ян: нацгвардієць Дмитро Афанасьєв та ветеран Збройних сил України Сергій Калитюк. Сергій відбирався до національної збірної і 2017-му, і в 2018-му, одна потрапив  аж на відборі на ці ігри. На питання, які завдання ставить перед собою на змагання у Гаазі, відповідає лаконічно: «Перше місце у велоспорті на шосе, перше місце у стрільбі з лука та перше місце у баскетболі на візках».

Усього, нагадаємо, до складу української збірної входить 20 ветеранів. Змагання були заплановані на 9-16 травня 2020 року, однак були перенесені на 2021 рік в зв’язку з пандемією COVID-19. Відтак, Міжнародні змагання Invictus Games The Hague 202One пройдуть 29 травня – 5 червня 2021 року у Нідерландах.

 

 

Вы можите оставить комментарий, или поставить трэкбек со своего сайта.

Написать комментарий

XHTML: Вы можете использовать эти теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*