Історія Голокосту

https://24tv.ua/resources/photos/news/1200x675_DIR/201801/918655.jpg?202001121115У всьому світі цими днями вшановують пам’ять жертв Голокосту. 27 січня 1945 року було звільнено в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. Цьогоріч світ відзначає 75-річчя цієї події.
“Неможливо розповісти про геноцид, але і замовчувати його не можна”. Ці слова належать колишньому в’язню Освенцима Єлі Візелю. Він вижив у таборі смерті, щоб стати письменником та журналістом, а у 1986 році – лауреатом Нобелівської премії миру.
Попри те, що Голокост відбувся у 1933-1945 роках, вшанування пам’яті жертв цих трагічних подій розпочалося лише у ХХІ столітті, коли Генеральна Асамблея ООН 1 листопада 2005 року прийняла резолюцію № 60/7. Починаючи з 2012 року, відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 липня 2011 року “Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру” Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначається і в Україні.
Жертвами Голокосту вважаються 6 мільйонів євреїв у Європі, де разом з 4,5 мільйонами дорослих, було знищено 1,5 мільйона дітей. Саме така кількість вказана у вироках Нюрнберзького трибуналу. Однак це число є умовне, адже повного поіменного списку жертв цієї трагедії немає. Все через те, що до кінця війни нацисти знищували навіть сліди від таборів смерті. Окрім того, часто єврейські громади знищували цілком, і не залишалося рідних, близьких, друзів, які могли б повідомити імена загиблих.
По всій Україні майже біля кожного невеликого міста, біля багатьох сіл знаходяться “ями” – яри, куди зганяли і розстрілювали чоловіків, жінок, дітей. Багато громад було знищені безслідно. Із 70 єврейських центрів довоєнної України, доля яких невідома, 43 були знищені ще в 1941 році, а решта – до середини 1942 року.
У Національному меморіалі катастрофи (Шоа) та Героїзму “Яд-Вашем” в Єрусалимі зберігаються персональні документи, що свідчать про приблизно 4 мільйони жертв, які поіменно ідентифіковані.

Голокост в Україні. Бабин Яр

За період з 1941 до 1945 року на українських землях загинуло близько 1,5 мільйона євреїв та понад 4 мільйона українців та представників інших національностей.
Винищення євреїв, яке вже тривало в Польщі та інших окупованих нацистами територіях, було розширене й на Україну одразу після вторгнення нацистських військ на територію СРСР 22 червня 1941 року. Зініційовані нацистами єврейські погроми, в яких брали участь місцеві жителі, зокрема погром у Львові в кінці липня 1941 року, що тривав кілька днів й під час якого загинуло від двох до шести тисяч євреїв. Організаторами погрому виступали німецькі війська, деякі представники польського і українського населення теж брали участь у погромі.
За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва, відповідального секретаря Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 тисяч людей, з них десь 65–70 тисяч євреїв. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно висновкам спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.
У 1953 році для вшанування пам’яті жертв і героїв Голокосту рішенням Кнесету був заснований Яд Вашем. Одним з положень рішення було вшанування “Праведників народів світу”. Праведником, згідно з рішенням, визнавалися неєвреї, що ризикували життям, рятуючи євреїв під час Голокосту. В 1953 році під юрисдикцією Верховного суду Ізраїлю було створено комісію, в обов’язки якої входить надання почесного звання “Праведника народів світу”.
На сьогодні за порятунок євреїв звання Праведник світу удостоєні понад 2,5 тисяч українців, серед них – брат митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького – архієпископ Климентій, київський священик Олексій Глаголєв, батьки першого президента України Леоніда Кравчука.

Вы можите оставить комментарий, или поставить трэкбек со своего сайта.

Написать комментарий

XHTML: Вы можете использовать эти теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*